UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія та сучасне функціонування мови греків - тюркофонів Приазов’я (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3112
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історія та сучасне функціонування мови греків - тюркофонів Приазов’я

 

Грецьке населення Приазов’я поділяється в лінгвістичному відношенні на

урумів - тюркофонів та румеїв-еллінофонів. Стаття присвячена

трансформації та функціонуванню мови греків-тюркофонів. Урумська мова

Північного Приазов’я об’єднує чотири діалекти, які відображають складні

етноісторичні процеси. Їх класифікація, у залежності від впливу різних

мовних елементів, виглядає таким чином: кипчацько-половецькі говори

розповсюджені у с. - В. Новосілка, Старобешеве, Мангуш;

кипчацько-огузькі - Старомлинівка, Богатир, Улакли; огузько-кипчацькі -

Гранітне, Староласпа, Комар, Старогнатівка; огузькі - Маріуполь, Старий

Крим [1]. У побутовій мові жителів кожного урумського села є свої

особливості. Діалекти греків-тюркофонів зберігають лексичні релікти,

тому являють інтерес для дослідників мови та етнічної історії

маріупольських греків.

 

Сучасна урумська мова представлена серед компактного грецького населення

у 29 селах Донецької області, в одному селі Запорізької області й у

м. Маріуполь. За нашими підрахунками та згідно з Всеукраїнським

переписом населення 2001 року, чисельність приазовських урумів становить

близько 40 тис. осіб.

 

Джерелами нашої роботи є польові етнографічні дослідження у грецьких

селах Приазов’я, які проводилися на базі Маріупольського державного

гуманітарного університету (МДГУ) та матеріали державних архівів і

музеїв України та Росії.

 

Професійне дослідження урумської мови було започатковано у 1951 р.

групою студентів кафедри тюркської філології Ленінградського державного

університету, які вивчали мову та фольклор тюркомовного населення греків

Приазов’я. Результати діяльності експедиції описуються у статті

С. Муратова [2]. Подальші дослідження Ф. Оглуха [3] та О. Гарковця

призвели до поділу урумських говорів на чотири групи у порядку зростання

огузьких діалекті [4]. У результаті ретельних досліджень О. Гаркавця

[5], було знайдено новий концептуальний підхід до мови урумів. Урумська

мова греків Приазов’я, припускає вчений, не є діалектом

кримсько-татарської або турецької - це самостійна мова, наближена до

тюркських мов. Говори урумів селища Прасковіївка (Краснодарський край)

досліджував Е. Тенишев [6]. Він вважав, що всі діалекти

греків-тюркофонів, зокрема й приазовські, є похідними від турецької [7].

 

Мова урумів кримського походження зазнала впливів місцевих татарських,

караїмських, кипчацьких, огузько-турецьких, ногайських говорів, що

призвело до формування змішаного характеру мови. Якщо не брати за основу

грецьку мову, то слід зазначити, що урумські говори Північного Приазов’я

у своїх діалектних рисах є відображенням кримськотатарських говорів тих

місць, звідки уруми були виселені понад два століття тому [8]. У їхньому

формуванні брали участь мови кипчацьких і огузьких племен. Тюркська мова

маріупольських урумів, як і мова урумів Кавказу, відзначається

неоднорідністю. Назву “урумська мова” мають дві генетично і типологічно

різні групи говорів тюркомовних греків: маріупольські греки, разом із

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ