.

Практика співробітництва Донецького національного університету з іноземними освітянськими партнерами: друга половина 90-х – 2005 роки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 1525
Скачать документ

Реферат на тему:

Практика співробітництва Донецького національного університету з
іноземними освітянськими партнерами: друга половина 90-х – 2005 роки

Складність сучасних соціальних систем і процесів, темпи й перспективи
їх подальшого розвитку обумовлюють необхідність суттєвих змін процесу
підготовки висококваліфікованих фахівців. Болонська декларація, у рамках
вимог якої тепер працює і наша країна, вимагає «…сприяння
європейському співробітництву у сфері оцінки якості процесу підготовки
фахівців завдяки розробці і впровадженню в практику критеріїв і
методологій, що порівнюються” [21, с.8].

Основною метою учасників Болонського процесу є збереження кращих зразків
та подальше підвищення якості вищої освіти.

Плідні й вагомі наслідки на цьому шляху дає міжнародне співробітництво
на рівні вищих навчальних закладів (ВНЗ). Таке співробітництво
передбачає участь у програмах двостороннього та багатостороннього обміну
викладачами, студентами, аспірантами і науковими працівниками;
організацію міжнародних конференцій, симпозіумів і конгресів, участь у
міжнародних освітніх та наукових програмах тощо [1, с.10]. Накопичений у
другій пол. 90-х – 2005 роках вищими навчальними закладами досвід
дозволяє розглянути це питання досить предметно, проаналізувати його
позитивні сторони, визначити недоліки та проблеми, окреслити перспективи
на майбутнє.

У низці провідних ВНЗ України, чию діяльність на вказаному напрямку
визнано як показову, є Донецький національний університет (далі –
ДонНУ). Так, за оприлюдненим у травні 2007 року рейтингом вітчизняних
університетів, проведеним співробітниками міжнародного центру
ЮНЕСКО-САПЕС, ДонНУ займає почесне сьоме місце серед усіх ВНЗ України
III-IУ рівня акредитації [21, с.5]. Враховуючи ці обставини, автор
ставить за мету розглянути найбільш важливі типові та інноваційні
напрямки розвитку міжнародного співробітництва ДонНУ, які є цінними з
теоретичної й практичної точок зору особливо для тих вищих навчальних
закладів, які здійснюють відповідну діяльність.

Слід зазначити, що питання міжнародного співробітництва ВНЗ України не
залишилось поза увагою наукових дослідників, серед яких – фахівці
історичного, економічного, соціологічного, правового та інших напрямків.

Важливу роль для розуміння головних тенденцій розвитку досліджуваної
сфери відіграли праці загальнотеоретичного характеру, зокрема,
фундаментальна монографія “Україна: досвід та проблеми державотворення”,
яка присвячена новітній історії України, а саме – утворенню та розбудові
незалежної держави. Її автор В.М.Литвин простежує також процеси, що
відбулися у вищій освіті з моменту здобуття Україною державної
незалежності [12, с.500-542]. У його наступній праці “Україна на межі
тисячоліть (1999-2000 рр.)” майже цілий розділ присвячено аналізу
процесу реформування вищої школи в контексті входження її в міжнародний
освітній простір [11,с. 301-357]. Чималу роль в усвідомленні напрямів і
процесів міжнародного співробітництва українських ВНЗ відіграла також
фундаментальна монографія О.І.Навроцького “Вища школа України в умовах
трансформації суспільства” [15, 240 с.]. Однак вищевказані наукові праці
носять узагальнюючий характер; їх автори не ставили перед собою завдання
розкрити конкретні особливості міжнародного співробітництва українських
ВНЗ.

Спеціальні історичні дослідження, у яких значною мірою висвітлено досвід
міжнародного співробітництва ДонНУ, з’явилися не так давно. Це
колективні монографія “Донецький національний університет” за загальною
редакцією ректора В.П.Шевченка у її першому (1998 р.) [8, 158 с.] і
другому (2002 р.) виданнях [9, 340 с.], ювілейна монографія “Учені
Донецького національного університету” [17, с.15-27], а також низка
наукових та інформаційних статей, зокрема В.І.Масальського “Донецький
національний університет як дійовий осередок фундаментальної освіти,
науки і культури” [14], публікація М.П. Іваніцина “Плідне міжнародне
співробітництво” [16, с.1]. Цікаві факти було почерпнуто з матеріалів
науково-практичної конференції “Тенденції та перспективи сучасної
університетської освіти”, що відбулася в ДонНУ у квітні 2006 року [18,
278 с.], із публікацій університетських багатотиражок [16, с.1-2],
обласної газети “Наш дім” [10, с.4], республіканської – “Освіта” [1,
с.10-11]. Але, на жаль, навіть у цих спеціальних публікаціях не знайшов
свого повного відображення увесь комплекс напрямів і заходів щодо
міжнародного співробітництва ДонНУ у визначений темою час. Саме це й
надихнуло авторів на проведення спеціального дослідження досвіду
практичного співробітництва ДонНУ з іноземними освітянськими партнерами
в другій половині 1990-х – 2005 роках, який за своїм змістом є не тільки
показовим, але й багато у чому повчальним.

Найбільших успіхів у визначеному напрямку діяльності в цей час ДонНУ
досяг в організації чисельних представницьких зустрічей, обговоренні
умов й укладанні міжнародних договорів та угод з іноземними
освітянськими партнерами.

Широкий спектр міжнародної діяльності передбачала Програма
співробітництва на 1997 – 2002 рр., укладена 10 червня 1997 року між
ДонНУ та Куйнс Університетом (Бангладеш). Згідно з цією угодою, ДонНУ і
Куйнс Університет здійснювали співробітництво переважно в таких галузях:

– підготовка іноземних студентів за фахом;

– обмін новими інформаційними технологіями та обчислювальною технікою;

– співробітництво в галузях фізики, радіофізики, нових технологій та
матеріалів, екології;

– підготовка студентів із Бангладеш з гуманітарних дисциплін, таких як:
східні мови, історія, релігія, правознавство, економіка, філософія тощо
[4, спр.1, с.41].

Пізніше, у 2000 році, з метою здійснення співробітництва в галузі
викладання, наукових досліджень, підготовки спеціалістів і різних
обмінів було укладено Договір про співробітництво між австралійським
університетом та ДонНУ.

Подібна робота передбачалась і Договором про співробітництво в галузі
освіти, науки та обміну між м. Ніш (Сербія) і Донецьким державним
університетом, який було укладено 07.04.2000 р. Він мав на меті розвиток
співробітництва за такими напрямками: міжнародна економіка; економіка
підприємств; маркетинг та менеджмент; управління трудовими ресурсами.

Відповідно до статті 2-ї цього договору, співробітництво базувалося на
взаємовигідному обміні викладачами, аспірантами, студентами, а також
науковою, навчальною та освітньою інформацією. У свою чергу стаття
5-та передбачала регулярну організацію й здійснення обміну студентами за
програмами літніх шкіл та практики [5, спр. 1, с.26-32].

З 2001 року співпрацю за економічним напрямом передбачав Договір про
співробітництво між Торговельно-економічним університетом споживчої
кооперації (Білорусь) та ДонНУ. Він забезпечував організацію
організувати процесу підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також обміну спеціалістами з
метою їх стажування [7, спр.5, с.19-21].

У 2002/03 навч. році було проведено низку переговорних зустрічей, за
підсумками яких укладено Угоди між Університетом Суецького каналу
(Єгипет) та Донецьким національним університетом. Ними передбачалося
співробітництво між двома університетами у сферах викладання, здійснення
наукових досліджень, а також обмін студентами або групами студентів для
короткотермінового стажування [6, спр. 1, с.308-309].

У визначеному напрямку діяльності ДонНУ плідними були й наступні
2003-2005 роки. У цей час проведено декілька зустрічей і переговори з
представниками Головного інституту гірничої справи (м. Катовіце,
Польща), які завершилися підписанням 28 листопада 2003 року Договору про
співпрацю, де передбачалося здійснення взаємної підготовки студентів у
сферах промисловості й охорони навколишнього середовища [7, спр. 7,
с.31-38].

У цьому ж 2003 році складено й прийнято до практичної реалізації Договір
про науково-педагогічне і ділове співробітництво між ДонНУ та
Шверинським університетом економіки (Німеччина). Порафований сторонами
12.05.2003 р. Договір передбачав співробітництво в таких галузях освіти,
як підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу,
студентський обмін, спільні наукові дослідження і звіти. Сторони
договору підтримали також обмін науковими працівниками, аспірантами,
студентами в рамках їх відрядження до ВНЗ відповідних країн [6, спр. 2,
с.267-278].

Протягом 2004 року здійснювалася значна підготовча робота до організації
співробітництва між ДонНУ і провідним ВНЗ Росії – Санкт-Петербурзьким
державним університетом (СПбДУ). Наприкінці 2004 – на початку 2005 року
переговорний процес було урочисто завершено підписанням 06.02.2005 р.
Договору про співробітництво, яким передбачалася реалізація програми
обміну студентами, що навчалися за економічними спеціальностям у ДонНУ
та СПбДУ. До неї були залучені представники кафедр статистики, обліку й
економічного аналізу; комерції та управління персоналом; фінансових,
кредитних і міжнародних економічних відносин; економіки та управління, а
також економічної теорії та політики Санкт-Петербурзького державного
університету [7, спр. 8, с.19-27]. Пізніше, 1 вересня 2005 р., між ДонНУ
та СПбДУ було укладено наступну угоду, згідно з якою сторони
зобов’язувалися розвивати та додатково здійснювати співробітництво за
такими напрямками: організація спільних освітніх програм основної вищої
професійної освіти, програм бакалаврату та магістратури, підвищення
кваліфікації та перепідготовки викладачів; підготовка наукових кадрів
через аспірантуру, докторантуру по лінії міждержавних угод [7, спр. 8,
с.61-66].

Отже, протягом другої половини 1990-х ? 2005 років, незважаючи на
різноманітні труднощі й негаразди, ДонНУ здійснював цілеспрямовану й
плідну роботу щодо організації співробітництва з іноземними партнерами.
Укладені в ці роки між ДонНУ та зарубіжними навчальними закладами
міжнародні договори та угоди регламентували відносини партнерів у сфері
надання освітянських послуг. Міжнародні договори передбачали здійснення
програм бакалаврату, магістратури, підвищення кваліфікації та
перепідготовки викладачів, підготовки наукових кадрів через аспірантуру
й докторантуру, що плідно відбивалося на тогочасній і майбутній
професійній діяльності ДонНУ.

Іншим важливим напрямком міжнародної діяльності ДонНУ стало надання
послуг, пов’язаних із здобуттям іноземними громадянами в Україні вищої
та післядипломної освіти. ДонНУ почав приймати іноземців на стаціонарне
навчання з 1970 року. Саме тоді прибула перша група студентів із
Німецької Демократичної Республіки, а через три роки – представники
країн Азії, Африки та Латинської Америки [9, с.104]. У 1973 році почав
діяти підготовчий факультет для іноземних громадян. Його перший набір
складали 107 студентів з 11 країн світу [9, с.104].

З 1992 року змінилася специфіка прийому на навчання до ВНЗ України
іноземних громадян: було припинено їх навчання за рахунок коштів
держбюджету. Це призвело до значного скорочення контингенту іноземних
студентів. Проте, незважаючи на ці труднощі, здобуття освіти в закладах
освіти України ставало дедалі популярнішим серед молоді, особливо з
країн Близького та Середнього Сходу, Азії та Африки [15, с.191]. У
2005/06 навч. році на Донеччині у 12 ВНЗ, які мали ліцензію на
підготовку іноземних громадян, здобували освіту 1260 іноземців, із них у
ДонНУ – 220 осіб [16, с.2].

J

L

DF’?1/4

3/4

@ Ae®

h

h

>земних студентів, що навчалися в ДонНУ впродовж другої половини 1990-х
– 2005 рр. На жаль, за відсутності в архівах багатьох фактичних даних,
повну динаміку зміни кількості іноземних студентів, залучених до
навчання у ДонНУ, встановити вдалося не за весь період, а лише за
1999-2005 рр.

У 1999 році у ДонНУ навчалися студенти з 13 таких держав: Бангладеш – 4
особи, Бахрейн – 1, Індія – 3, Йорданія – 15, Китай – 4, Ліван – 1,
Нігерія – 2, Пакистан – 1, Палестина – 4, Перу – 1, Сирія – 24, Судан –
1, Туніс – 1 [7]. Загалом, у Донецькому національному університеті в
1999 році навчалося 62 іноземці.

У 2000 р. зменшилася і кількість країн (на 5), і кількість іноземних
студентів на 10 осіб, а їх контингент мав такий вигляд: Бангладеш – 3
особи, Йорданія – 5, Йордан – 1, Китай – 5, Ліван – 1, Палестина – 4,
Сирія – 20, Туніс – 13, що загалом складало 52 іноземних студенти [5,
спр.1, с.46-49].

У наступному 2001 році можна спостерігати приблизно такі ж показники за
назвами країн, а за кількістю – зменшення на 6 осіб: Бангладеш – 3
особи, Іран – 4, ЙАР – 1, Йорданія – 6, Китай – 10, Ліван – 2, Сирія –
10, Перу – 1, Палестина – 2, Туніс – 7. Усього 46 іноземних студентів
[5, спр.1, с.52-53].

З 2002 року почалася певна стабілізація показників і за кількістю країн
і за кількістю контингенту. ДонНУ вже мав 11 освітянських партнерів,
серед яких: Бангладеш – 2 особи, Іран – 2, Йорданія – 6, Китай – 18,
Конго – 1, Палестина – 1, Ліван – 1, Саудівська Аравія – 1, Туреччина –
2, Сирія – 7, Туніс – 8. Кількість іноземних студентів збільшилася на 3
особи порівняно з попереднім роком [6, спр.1, с.54-55].

2003 рік для Донецького національного університету став, можна вважати,
переломним з точки зору відновлення кількості контингенту студентів. На
навчання до ДонНУ прибуло 100 громадян із таких держав: Бангладеш – 3,
В’єтнам – 1, ЙАР – 1, Іран – 2, Йорданія – 7, Китай – 58, Марокко – 1,
Пакистан – 2, Нігерія – 1, Перу – 1, Судан – 1, США – 1, Туреччина – 2,
Сирія – 27. Переважну частину іноземних студентів становили громадяни з
Китаю [6, спр.2, с.61-64].

У 2004 році кількість студентів зросла до 116 осіб за рахунок 1 студента
з Грузії та 7 осіб із Росії, що були зараховані на навчання до ДонНУ
[7].

Протягом 2005 навч. року контингент іноземних студентів у ДонНУ зріс у
порівнянні з попереднім роком більше ніж на 100 осіб і складав загалом
226 іноземців [7, спр.8, с.101].

Ще одним напрямом міжнародного співробітництва ДонНУ із зарубіжними
навчальними закладами є партнерство у взаємообміні науково-педагогічними
кадрами. Партнерство як необхідний механізм ділових відносин є ключовим
моментом ефективної й довгострокової діяльності компаній, підприємств,
установ, навчальних закладів тощо. Міжнародне партнерство у зв’язку з
цим додає співпраці тон значущості, широкоформатного обміну досвідом. У
досліджувані роки таке партнерство у вигляді співробітництва
здійснювалося шляхом відрядження за кордон науково-педагогічних кадрів з
метою проведення викладацької або наукової роботи відповідно до
укладених міжнародних угод України, а також прямих договорів ДонНУ з
вищими навчальними закладами поза межами країни, тобто – з іноземними
партнерами.

Тільки протягом 2003 – 2004 навчального року різні країни світу з
діловими візитами відвідали 68 вчених ДонНУ. У свою чергу колективи
економіко-правового, економічного, фізичного факультетів та факультету
іноземних мов неодноразово приймали у себе зарубіжних спеціалістів [17,
с.2]. Прикладом міжвузівських контактів стала спільна наукова діяльність
викладачів і вчених ДонНУ і Московського державного університету ім.
М.В.Ломоносова, регламентована Договором про співробітництво у сфері
освіти та наукових досліджень, а також договорами, укладеними між
факультетами університетів. Так, у рамках існуючої в ті роки угоди,
наукове стажування у Москві пройшов декан історичного факультету ДонНУ
П.В.Добров, який закінчив у російській столиці роботу над докторською
дисертацією і згодом захистив її [10, с.4].

Не менш важливою складовою міжнародного співробітництва ДонНУ у другій
половині 1990-х – 2005 рр. стала участь у діяльності міжнародних
освітніх організацій. Зокрема, ДонНУ увійшов до складу Асоціації
університетів Європи, Євразійської асоціації університетів, а також
Асоціації університетів Причорномор’я (AIMOS). У досліджувані роки ДонНУ
брав участь у виконанні трьох європейських програм “TEMPUS” –
“Управління університетом”,

“TACIS” – “Економетрія”, “TACIS” – «Дистанційне навчання». У процесі
такого співробітництва в університеті було створено Центр дистанційної
освіти, відкрито магістерську підготовку з прикладної економіки,
удосконалено управління університетом [20].

Отже, міжнародна співпраця здійснювалася як у рамках двосторонніх
договорів, так і в рамках міжнародних проектів. Серед партнерів ДонНУ –
ВНЗ й організації Англії, Болгарії, Німеччини, Греції, Іспанії, Італії,
Польщі, Нідерландів, Росії, Сербії, США, Вірменії тощо. Серед них:
Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова, Інститут проблем
ринку РАН (м. Москва), Санкт-Петербузький державний університет
економіки і фінансів; університети м.Сандерленда і м. Ноттінгема
(Великобританія); університет ім.Аристотеля (м.Салоніки, Греція);
Академія народного господарства ім.Д.А.Ценова (м. Свіштов, Болгарія);
Всеросійський фінансово-економічний університет (м.Москва, Росія);
університет м.Кордови (Іспанія); університет м. Барі (Італія);
університет м.Утрехта (Нідерланди); технічний університет (м.Відень,
Австрія); університет ім. В.Гете (м.Франкфурт на Майні, Німеччина);
академія народного господарства (м. Ніш, Сербія); Молдавська економічна
академія; Єреванський державний університет; Державна вища професійна
школа (м.Калиш, Польща); Комітет ПАЧЕС із економічних, торгових,
технологічних й екологічних питань у країнах Чорноморського регіону;
Національна Рада з економічної освіти (Нью-Йорк, США); ПАЧЕС –
Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва та
ін. [Див.19, с.1].

Позитивний ефект для колективу ДонНУ від співпраці із зарубіжними
партнерами виявляється в ознайомленні із сучасними методиками
викладання, підвищенні рівня підготовки фахівців і поступовому
наближенні до зарубіжних стандартів якості, придбанні досвіду
впровадження кредитно-модульної системи освіти, поповненні банку
літератури й ліцензійного програмного забезпечення за рахунок зарубіжних
джерел, спільному написанні підручників, навчальних і методичних
посібників, забезпеченні можливості викладачам, співробітникам і
студентам факультетів проходити стажування за кордоном і обмін досвідом
роботи із зарубіжними колегами. Так, завдяки партнерству в рамках
міжнародних проектів на економфаці ДонНУ у 2003 / 2004 навч. році,
створено нову магістерську програму з прикладної економіки, випускники
якої разом з державним дипломом магістра одержують сертифікат
університету м.Сандерленд, який підтверджує еквівалентність українського
диплома магістра англійському диплому магістра [3, с.17-19].

Наслідком співпраці у 1990-х – 2005 рр. стало створення декількох
спільних наукових шкіл і напрямів досліджень. Серед них:

“Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвитку зовнішніх
економічних зв’язків “ (спільно з ученими з Болгарії, Англії,
Німеччини);

“Проблеми і перспективи розвитку співпраці країн Південно-Східної Європи
у рамках Організації Чорноморської Економічної Співдружності – ОЧЕС (із
ученими Польщі, Вірменії, Молдови, Грузії, Латвії);

“Проблеми вдосконалення вищої освіти” (з ученими Великобританії);

“Розвиток і розміщення продуктивних сил” (спільно з Московським
державним університетом ім. М. В. Ломоносова);

“Допомога в пом’якшенні соціальних наслідків реструктуризації вугільної
промисловості в Донецькому регіоні” (спільно з університетом
м.Сандерленд);

“Промислова і регіональна реструктуризація в Донецькому регіоні:
еволюція чи інволюція?” (спільно з університетом м. Ноттінгема) та
інші.

Одним із прикладів успішної міжнародної співпраці є проведена у вересні
2006 р. міжнародна конференція на тему: “Краща університетська практика
–співпраця з підприємствами», присвячена проблемам удосконалення
зв’язків між ВНЗ і підприємствами України [3, с.19].

Поряд із тим існувала низка об’єктивних труднощів, які негативно
впливали на процес поглиблення співробітництва між ДонНУ та іноземними
ВНЗ у досліджуваний період. Серед них можна виділити такі:
невідрегульованість загального механізму добору та організації
навчального процесу в системі ВНЗ України; низький рівень у порівнянні з
міжнародними стандартами матеріально-технічного забезпечення навчального
процесу, а також побутових умов для іноземних студентів; відсутність
загального механізму визначення плати за навчання іноземних студентів
[13, с.261-262].

Висновки

Отже, колектив ДонНУ у період другої половини 1990-х – 2005 років
здійснював цікаву (з точки зору накопиченого досвіду) і значущу (з точки
зору наукових та економічних надбань) міжнародну співпрацю з іноземними
освітянськими партнерами. Її основними напрямами були: участь у
програмах двостороннього та багатостороннього обміну студентами,
аспірантами та науковими працівниками; проведення спільних наукових
досліджень; організація міжнародних конференцій, симпозіумів та
конгресів, а також участь у міжнародних освітніх на наукових програмах.
Виконуючи умови міжнародних угод, керівництво ДонНУ дбало про
забезпечення високої якості навчального процесу та пошук кращих шляхів
надання освітянських послуг студентам з інших країн. Найбільш масовим
та ефективним напрямом співробітництва стала підготовка іноземних
студентів з інших країн на міжнародному та основних факультетах.

Усе це є прямою відповіддю на вимоги Болонської декларації щодо
створення єдиного європейського простору вищої освіти.

Література:

Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 року, № 2984 – III //
Освіта, 20 – 27 лютого 2002 р. – С.5 – 12.

Про міжнародну діяльність університету і перспективи її вдосконалення:
постанова Вченої ради Донецького національного університету від
27.05.2005 р. – Поточний архів Вченої ради ДонНУ.

Про стан наукових досліджень на економічному факультеті та напрямки їх
удосконалення: довідка. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С.17-19.

Поточний архів Вченої ради ДонНУ: річний звіт за 1997/98 навч. рік.

Поточний архів Вченої ради ДонНУ: річний звіт за 2000/01 навч. рік.

Поточний архів Вченої ради ДонНУ: річний звіт за 2002/03 навч.рік.

Поточний архів служби проректора з міжнародних зв’язків ДонНУ за 1996 –
2005 р.р.

Донецький державний університет / Ред. кол.: В.П.Шевченко /
(відповід.ред.) та ін. – Донецьк: МП “Отечество”, 1998. – 160 с.

Донецький національний університет / Ред. кол.: В.П.Шевченко та ін.
Донецьк: Норд-Прес, 2002.- 340 с.

Зельдіна Е. Міжвузівське братство // Наш дім. – 2001. – №12. – С.4.

Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991 – 2000 р.р.) – К.:
Альтернатива, 2000. – 360 с.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020