UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНавчальна література з вітчизняної історії: нові підходи, методологічні новації, характерні риси та особливості (90-ті рр. ХХ – поч. ХХІ ст.) (реферат
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1850
Скачало162
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Навчальна література з вітчизняної історії: нові підходи, методологічні

новації, характерні риси та особливості (90-ті рр. ХХ – поч. ХХІ ст.)

 

На сучасному етапі суспільно-політичного та соціально-економічного

розвитку України актуальним і вкрай необхідним завданням є підвищення

рівня самосвідомості народу. Загальновідомо, що знання минулого сприяє

формуванню історичної свідомості, яка є духовною й етичною цінністю

людини. У зв’язку з цим удосконалення навчально-виховного процесу на

історичних підрозділах вищих навчальних закладів (ВНЗ) набуває

практичного соціального значення. Серед заходів щодо підвищення рівня

якості підготовки визначених фахівців-істориків велику роль відіграє

створення навчальних посібників і підручників з історичних дисциплін, у

т. ч. з історії України – дисципліни, яка формує у студентів почуття

патріотизму, виховує повагу до рідної країни, свого народу.

 

Останніми роками ця проблема активно обговорюється науковцями [1, 2, 3,

4, 5, 6 та ін.]. Однак, більшість робіт стосується окремих навчальних

посібників або відтворює стан справ тільки на початок 90-х рр. ХХ ст.

Тому метою нашої праці є спроба проаналізувати зміни, які відбулися в

якості навчальної літератури з вітчизняної історії за період

незалежності, виокремити нові підходи, методологічні новації, характерні

риси та особливості, які мали місце в нових навчальних посібниках і

підручниках.

 

Якщо стисло характеризувати підручники радянського часу (тобто реалії

«підручникової» справи на 1990 р.), то можна виокремити такі характерні

риси більшості з них: використання марксистського (формаційного) підходу

в його спрощеному «радянському» варіанті, безпроблемність, схематизм,

введення в догму низки висновків класиків марксизму-ленінізму, сухість,

академічність викладу та ін. У них, так би мовити, не було людини,

здебільшого відсутні особистісні оцінки та емоційна привабливість. До

того ж розробка навчальної літератури велася централізованим шляхом, що

призводило до уніфікації навчального процесу та обмежувало можливість

вивчення історії України, специфіки її окремих регіонів.

 

Перший крок до децентралізації процесу підготовки навчальної літератури

було зроблено в середині 1990 р. – розроблено «Республіканську програму

розвитку історичних досліджень, поліпшення вивчення і пропаганди історії

Української РСР» і затверджено окремою постановою Політбюро КПУ від 27

липня цього року. У програмі передбачалося задовольнити потреби вищої

школи в підручниках і методичній літературі з історії України. У числі

ВНЗ, які відповідали за виконання республіканської програми виділили

Київський, Харківський, Львівський, Дніпропетровський, Донецький,

Сімферопольський (пізніше – Таврійський), Ужгородський університети і

Луганський педінститут [7, с.3]. Утім лише після 10 жовтня 1991 р., коли

Наказом Державного комітету з преси було скасовано систему обмежень на

випуск ВНЗ наукових і навчальних видань дійсно розпочався процес

підготовки нової навчальної літератури.

 

Щоб мати уявлення про загальне становище з випуском навчальної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ