UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія терору (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6958
Скачало737
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

осіб, а за часів Другого і Третього головних

інквізиторів щорічно спалювалося живцем по 208 осіб. Якщо врахувати, що

інквізиторів в Іспанії було 44, можна уявити масштаби терору, що

проводився на релігійній основі. А якщо врахувати, що, окрім спалення

живцем, застосовувалися й інші форми покарань, то варто погодитися з

автором трактату про жертви терору інквізиції: "Якби я приєднав до числа

жертв інквізиції ...усіх нещасливих, котрі були засуджені трибуналами

Мексики, Ліми,... Сіцилії, Орана, Мальти і морських галер, кількість їх

була б воістину незлічимою... Скільки можна б ще рахувати жертв, що

померли від хвороб, заподіяних нещастям ганьби, яким були затавровані

їхні родичі. Неможливо визначити міру стількох нещасть і лих" [2, с.

467].

 

Класикою терору як центрального елемента системи влади, називають режим,

установлений у Франції в ході Великої Французької революції (1793 - 1794

роки). Його жертвами стали 40000 осіб, страчених за допомогою

гільйотини. За іронією долі там само, під ножем новомодного знаряддя

страт, що став одним із символів революції, закінчив життя і лідер

революційного руху - Максиміліан Робесп'єр. У 27 років він жагуче

закликав до скасування страти, а в 35 стверджував, що її застосування є

необхідним заходом революційного уряду. Під кінець свого життя, ще

будучи при владі, Робесп'єр ініціює дивовижний декрет 22 преріаля, яким

знищувалася навіть видимість законності в судовому виробництві і

затверджувалася воістину моторошна формула "деспотизму волі". У вступній

статті О. Єгорова до книги О.П. Левандовського "Робесп'єр Максиміліан"

(1997) наводяться спогади колеги Робесп'єра по Комітету суспільного

порятунку Бертрана Барера: "..він узурпував владу народу, керував

Конвентом за допомогою страху, урядом - за допомогою публічних

обвинувачень у (якобінському) клубі, містом - спираючись на терор... Він

привласнив собі всю повноту влади, підкорив собі будь-яку волю і якийсь

час був уособленням Республіки" [3, с. 6-7]. Справжні результати терору

у владі такі: "Заходи Робесп'єра, - писав О.Бальзак, - були тим добрі,

що до самого 1830 року злякані крамарі вже не втручалися в політику"

[4].

 

Таким чином, якщо на початку процесу суспільної перебудови терор

виступає як інструмент зміцнення революційної влади, то пізніше він

набуває системного характеру для забезпечення нового порядку.

 

Не менш страшним і кривавим, у порівнянні з терором періоду Великої

Французької революції, визнається терор, розв'язаний Сталіним і його

оточенням у 30-і роки XX століття. Якщо терор у СРСР цього періоду був

широкомасштабним і загальнодержавним за рівнем виконання, то найбільш

рельєфно його наслідки проявилися у збройних силах, зокрема серед

військовослужбовців РСЧА (Робітничо-Селянської Червоної Армії). Відчувши

потенційну загрозу для своєї особистої влади з боку командної верхівки,

Сталін запускає машину масового знищення, що продукує атмосферу масового

терору. Приблизно за півтора року Сталін особисто підписав триста

шістдесят два списки осіб, що підлягають судові Військової колегії

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ