UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18140
Скачало1134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

методи і засоби діяльності у

межах правових норм держави. Свої політичні платформи вони втілюють

через законні органи влади, які самі й формують за результатами виборів.

Зовнішня діяльність таких партій зосереджена переважно у парламенті і

місцевих представницьких органах, а також на вищих урядових щаблях.

Партії парламентського типу, природно, зацікавлені у збереженні

стабільності політичної системи суспільства.

 

Докладніше про взаємодію між партіями в процесі їх діяльності буде

сказано у розділі, присвяченому партійним системам.

 

Соціальна база й електорат

 

Як відомо, соціальна база політичного об'єднання складається з тих

соціальних груп, представники яких переважають серед його членів та

прихильників.

 

Електорат (від англ. elector — виборець) політичного об'єднання

складається з тих виборців, які віддали на виборах свої голоси за

кандидатів від даного об'єднання.

 

В політичній літературі радянського періоду панувала думка про політичну

партію як репрезентанта і безпосереднього політичного втілювача

інтересів певного суспільного класу. А той беззастережний факт, що

кількість виборців, яка підтримує своїм голосом західну партію, може

значно перевищувати орієнтовну кількість представників того класу,

інтереси якого нібито репрезентує партія, пояснювали в

апологетично-войовничому дусі, непримиренному до ідеологічного

супротивника.

 

Слід зауважити, що комуністично-класовий підхід до соціальної бази

політичних об'єднань загалом не був безпідставним. Так, ще до середини

XX століття класовий підхід домінував і в середовищі далеко не

комуністичних західноєвропейських партій, особливо соціал-демократичного

спрямування. І лише починаючи з другої половини нинішнього століття «з

переміщенням центру ваги у парламентську площину стає дедалі

очевиднішим: для досягнення успіху, насамперед на виборах, партія

повинна враховувати, узгоджувати інтереси не якого-небудь одного класу

чи соціальної верстви, а цілого блоку сил. Саме тому на зміну класовим з

середини XX сторіччя почали приходити «загальнонародні партії», або, за

термінологією західних політологів, — «партії для всіх». Наприклад, коли

1959 року нова Бад-Годезберзька програма проголосила західнонімецьку

соціал-демократію партією всього народу, це викликало сенсацію. Проте

впродовж 60-70-х років переважна більшість партій цього напряму

наслідувала їх приклад.

 

До того ж в умовах, коли науково-технічний прогрес вніс докорінні зміни

в соціальну структуру суспільства, ортодоксальний поділ на класи стає

анахронізмом. Із зростанням кількості зайнятих у сфері послуг,

інформатики та інших сферах, що вважалися невиробничими, поступово

стираються грані між різними соціальними групами.

 

Проте вищесказане не означає, що аналіз соціального складу населення і

характеристик соціальних груп не має практичного значення для аналізу

діяльності і перспектив політичних об'єднань. Соціальні орієнтації

політичних сил і тим паче політичні орієнтації соціальних груп загалом

мають велику силу інерції і певною мірою залишаються, нехай і не в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ