UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18084
Скачало1132
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ласичні двопартійні системи (Великобританія, США),

а й ті мультипартійні (за Дюверже) системи, де уряд одноосібно формує та

партія, яка отримує найбільшу кількість мандатів на виборах (Іспанія), а

до систем типу співпраці — ті, де уряд формується стабільною коаліцією з

декількох партій (Швейцарія).

 

Схема Сарторі відрізняється від попередніх типологій передусім

детальнішою класифікацією, що враховує певні якісно функціональні ознаки

в суто кількісних одно-, дво- і мультипартійних схемах, її й візьмемо як

базову для подальшого розгляду проблеми, особливо в контексті

стабільності й ефективності відповідної партійної системи.

 

Зазначимо, що стабільність партійної системи залежить від ступеня

тривалості її існування в сформованому вигляді, а ефективність — від

ступеня реалізації програми дій правлячої партії (партій).

 

Оскільки партійна система є важливою складовою частиною політичної

системи суспільства і держави, то від стабільності першої безпосередньо

залежатиме й стабільність політичної системи в цілому, зокрема

тривалість існування уряду в даному складі, урядових коаліцій,

парламентських міжпартійних угруповань. Так само від ефективності

партійної системи залежатиме й ефективність системи політичної. Така

залежність виявляється насамперед у тому, наскільки адекватно

проголошеним намірам реалізується передвиборча чи поточна програма

партії або партійної коаліції, що перемогла на виборах.

 

Однопартійна система характеризується існуванням тільки однієї легальної

партії з забороною утворення інших, первинною і домінуючою роллю партії

в державі, зрощенням партійного апарату з державним, тоталітарним

політичним режимом.

 

Однопартійна система існувала в 20-40-х роках в Італії, в 30-40-х роках

у Німеччині, в 20-80-х роках у Радянському Союзі. Сьогодні ще продовжує

існувати в Китаї, на Кубі, в Північній Кореї, Іраку та деяких країнах

Африки (Кенія, Сомалі, Лівія, Гвінея-Бісау та ін.).

 

Для партії, що одноосібно діє в цій системі, характерна ідеологія

комунізму, фашизму або близька до однієї з них, масовий тип членства,

централізована структура керівних органів, авангардизм методів і засобів

діяльності, соціальна база передусім у середовищі національної

бюрократії та в люмпенізованих низах, безумовний авторитет лідерів

(вождизм, фюрерство). І який би різновид тоталітарного режиму —

комуністичний чи фашистський — ми не взяли, скрізь в історії

однопартійна система призводила до повсякденного нехтування в масовому

масштабі елементарними правами і свободами людини.

 

На перший погляд може здатися, що саме однопартійна система спроможна

забезпечити найбільш високий рівень стабільності й ефективності

функціонування державних інституцій. Заради справедливості слід сказати,

що відсутність політичної конкуренції давала можливість деяким

тоталітарним режимам на початковому етапі свого існування (коли

переважна маса населення була найбільш стомлена від бездіяльного

абстрактно-демократичного правління) загалом підвищити позитивну вагу

насамперед економічних показників життєвого рівня. Це стосується

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ