UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18138
Скачало1134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

відомлюємо, що в них через історичні, з погляду

сутності справи, випадкові, причини, схрестилися три ряди духовних і

політичних мотивів, власне кажучи зовсім різнорідних. Насамперед – чисто

філософська відмінність між традиціоналізмом та раціоналізмом, між

прагненням жити згідно з історичними та релігійними переказами, згідно з

традиційною вірою, що логічно не перевіряється (за вірою і звичаями

батьків) і прагненням побудувати суспільний порядок чисто раціонально,

навмисно планомірно; по-друге, чисто політична відмінність між вимогою

державної опіки над громадським життям і ствердженням начала особистої

свободи й суспільного самовизначення (у цьому сенсі «правий» означає

державник, етатист, прихильник сильної влади, на противагу «лівому» —

лібералу); і, нарешті чисто соціальна ознака — позиція у боротьбі між

вищими, привілейованими, багатими класами, що прагнуть зберегти чи

затвердити своє панування в державі та суспільстві й нижчими класами, що

прагнуть звільнитися від підпорядкованості й зайняти рівне чи навіть

пануюче положення у суспільстві і державі. У цьому змісті «правий»

значить прихильник аристократії чи буржуазії, «лівий» — демократ чи

соціаліст.

 

Певний зв'язок, власне кажучи, між цими трьома парами тенденцій, що

з'єднують перші члени їх у поняття «правого», а другі — у поняття

«лівого», безперечно є. Так, раціоналізм, виступаючи проти традиційної

віри, вимагає свободи «критичної» думки, і в цьому сенсі перша ознака

пов'язана з іншими, і так само свобода, як суспільне самовизначення,

вимагає загальності й у цьому сенсі рівності у свободі (формальної

рівноправності всіх людей, у тому числі й членів нижчих класів) і цим

з'єднується з третьою ознакою. Цими двома зв'язками визначена єдність

ліберально-демократичного чи радикально-демократичного світогляду, а тим

самим, негативно, і єдність його антипода —

консервативно-аристократичного умонастрою. Однак зв'язки ці дуже

відносні і настільки ж легко — чисто логічно, а тому й практично —

можуть поступатися місцем і відштовхуванням, і взаємній боротьбі. Так,

чистий раціоналізм, вимагаючи свободи абстрактної, «критичної» думки і

заснованої на ній суспільної дії, з іншого боку, у своїй ворожості до

віри і традиції, може і повинен прагнути до обмеження свободи релігійної

віри і до придушення вільного користування традиційним порядком,

звичаями, (якобінство, комуністичне переслідування віри і традицій).

Більше того — і це тут найістотніше: раціоналізм, вимагаючи волі для

себе, у своїй ідеї устрою життя на підставі раціонального порядку має

найсильнішу імманентну тенденцію до початку державного регулювання, до

придушення тієї ірраціональності та надраціональності, що утворює саму

суть свободи особистості (просвічений абсолютизм, якобінство, комунізм у

його теорії й практиці; порівн. програму Шигалева в «Бісах»: «починаючи

з проголошення свободи, ствердимо загальне рабство»). Ще очевидніша

слабкість зв'язку між другою і третьою ознакою. Лише в процесі боротьби

нижчі класи вимагають для себе свободи, і ідея свободи легко

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ