UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18132
Скачало1134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

го «надкласова».

 

Система обмеженого плюралізму найдосконаліша, оскільки в ній відсутні

антисистемні партії і двосторонні опозиції, усі партії орієнтовані на

участь в уряді, можлива їх участь в коаліційних кабінетах. В умовах

обмеженого плюралізму ідеологічне розходження між партіями не є великим,

має місце двополюсна коаліційна конфігурація і центроспрямована

конкуренція. Водночас стабільність і ефективність системи обмеженого

плюралізму багато в чому залежать і від конкретно-історичних умов,

традицій коаліційного представництва. Сьогодні серед численних

європейських держав з такою системою хіба що Швейцарія може вважатися

зразком стабільності та ефективності партійної системи обмеженого

плюралізму.

 

Система поляризованого плюралізму має такі ознаки: наявність багатьох

політичних партій, гострота ідеологічного розмежування між ними,

присутність серед політичних партій позасистемних, формування уряду

партіями центру, наявність двосторонньої (двополярної) деструктивної

опозиції, демократичний політичний режим.

 

Типовим прикладом країн з поляризованою системою в різні роки були

Франція і Італія. У першій роль партій центру виконували ліва Французька

соціалістична партія (ФСП) і праве Об'єднання на підтримку Республіки

(ОПР), роль лівої деструктивної опозиції — Французька комуністична

партія (ФКП), а правої — Національний фронт (НФ). У другій роль партій

центру виконували права Християнсько-демократична партія (ХДП), ліва

Соціалістична партія Італії (СПІ), лівоцентристська Соціал-демократична

партія Італії (СДПІ) та деякі інші нечисленні партії, лівої

деструктивної опозиції — спочатку Італійська комуністична партія (ІКП),

а згодом після поступової модернізації ідеологічних засад у напрямі

соціал-демократії — сумнозвісні «червоні бригади», правої деструктивної

опозиції — Італійський соціальний рух — Національні праві сили (ІСР —

НПС).

 

Як бачимо, ідеологічний спектр партій в умовах поляризованої системи

охоплює усі можливі різновиди ідеологій, що і визначає запеклість

боротьби на політичній арені. Роль лівої деструктивної опозиції

виконують, як правило, прокомуністичні політичні сили, а правої —

неофашистські. За організаційною структурою усі партії — масові, при

цьому якщо для партій центру характерна децентралізована схема взаємодії

між керівними і місцевими органами, то для обох полюсів опозиції —

жорстко централізована. Відповідно методи й засоби діяльності партій

центру парламентські, а партій опозиції – від парламентських до

авангардистських, деструктивних за засобами дій. Соціальна база й

електорат усіх цих партій відповідають їх ідеологічним засадам, при

цьому типовою є орієнтація партій, особливо центристської коаліції, на

усі соціальні верстви.

 

Стабільність та ефективність функціонування системи поляризованого

плюралізму прямо пропорційні поточній стабільності, міцності коаліції

центристських сил. Останнє особливо стосується Італії, де на відміну від

Франції уряд формується у коаліційному складі. Тільки протягом останніх

десяти років Італію спіткали сім урядових криз, що скінчилися відставкою

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] 22 [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ