UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18113
Скачало1132
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ю спіткали сім урядових криз, що скінчилися відставкою

коаліційних урядів. Тому система поляризованого плюралізму хоча й значно

стабільніша від атомізованої, проте меншою мірою стабільна, ніж

двопартійна система чи система обмеженого плюралізму.

 

Атомізована система характеризується наявністю багатьох політичних

партій або їх повною відсутністю, нечисельністю і незначною впливовістю,

присутністю серед політичних партій позасистемних, формуванням уряду на

позапартійній основі або на основі широкої коаліції, демократичним або

авторитарним політичним режимом. Сьогодні атомізована система

поділяється на системи крайнього плюралізму і авторитарної

псевдопартійності.

 

Перша в цілому властива усім республікам колишнього СРСР і більшості

країн Східної Європи. Багаторічна комуністична олігархія змінилася тут

на широкий конгломерат порівняно невеликих (в середньому 1000, не більше

10 тис. членів) політичних партій. Так, нещодавно кількість партій у

Польщі сягала 132, у Грузії — 79. В умовах крайнього плюралізму

формування урядів відбувається або на широкій коаліційній основі, як у

країнах Східної Європи, або за позапартійними критеріями, як у

республіках колишнього СРСР. За ідеологічним спрямуванням політичний

спектр надзвичайно широкий – від традиційних «ідеологічних» партій до

таких екзотичних, як польська Партія любителів пива (на виборах до Сейму

в 1990 році була четвертою, отримавши 16 депутатських мандатів). Так

само широко різняться ці партії й за іншими базовими характеристиками.

 

Друга система — авторитарної псевдопартійності — насамперед притаманна

деяким країнам Латинської Америки (Уругвай, Парагвай, Гаїті). Тут існує

багато партій, між якими точиться конкурентна боротьба, але реальна

влада і контроль над ситуацією в країні бувають у руках військової

верхівки, що стоїть над партіями і традиційними інститутами

парламентської чи президентської демократії.

 

Про атомізовану систему в цілому говорять тоді, коли нема великої

необхідності в точному підрахунку кількості партій. Тут досягається

свого роду межа, за якою кількість партій — десять, двадцять чи більше —

не має значення.

 

Атомізована система найменшою мірою стабільна й ефективна серед усіх

інших партійних систем. Це однаково стосується як системи крайнього

плюралізму, так і авторитарної псевдопартіиності. Система крайнього

плюралізму швидко стрибала або в бік тоталітарної однопартійної

диктатури (Росія 1917 року), або в бік стабільних систем типу

розглянутих вище (ФРН наприкінці 40 - початку 50-х років). Так само

диктаторські режими у країнах Латинської Америки ніколи не залишалися

надовго, хоча тенденція їх приходу до влади збереглася.

 

Аналіз атомізованої системи є особливо актуальним для усіх держав

колишнього Союзу, де у політичних і політизованих колах точаться

дискусії — чи стануть молоді республіки на шлях розвитку демократії, чи

в них переважатимуть авторитарні тенденції? Очевидно, періоду певного

авторитарного підсилення виконавчої влади не минути — про це свідчить

досвід багатьох країн, що здійснювали економічні реформи. Залишається

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] 23 [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ