UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18128
Скачало1134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і ідея свободи легко

пов'язується з ідеєю рівності. По суті, домагання нижчих класів

поліпшення їх правового і, особливо, матеріального становища не має,

мабуть, нічого спільного з вимогою свободи. Власне кажучи, начала

свободи й рівності, як відомо, скоріше антагоністичні, що не раз й

виявлялося в історичному досвіді; начало свободи особи припускає,

щоправда, загальність самодіяльності й у цьому сенсі формальну

рівноправність усіх, але, з іншого боку, знаходиться в різкому

антагонізмі з початком реальної рівності: у силу фактичної нерівності

здібностей, умов життя свобода повинна вести до нерівності соціальних

станів, і, навпаки, реальна рівність здійсненна тільки через примус,

через державне регулювання й обмеження вільної самодіяльності

особистостей, вільного вибору життєвих можливостей. До цього

приєднується і те, що народні маси, являючи собою нижчий духовний рівень

людини, взагалі більш схильні до деспотизму, легше примирюються з ним і

охочіше ним користуються, ніж вищі прошарки суспільства. Нарешті, уже

зовсім очевидно, що перша пара ознак (традиціоналізм і радикалізм)

тільки випадково історично в нашу епоху з'єдналася з третьою парою

(панування вищих класів і повстання нижчих) і не має з останньою ніякого

зв'язку за сутністю. Раціоналізм і просвітництво, прагнення переробити

життя згідно з абстрактно-наміченими планами, згідно з вимогами

«розуму», природно складає особливість прошарків освічених, тих, що

звикли до роботи думки, тоді як народні маси, за загальним правилом,

більш схильні до традиціоналізму, до віри і життя за прикладом батьків.

До зовсім недавнього часу консервативна влада завжди спиралася на

народні маси проти освічених класів, і, навпаки, влада, вступаючи на

шлях радикальної і планомірної перебудови суспільства, наштовхувалася на

опозицію народних мас (реформи Петра Великого і стрілецькі бунти). В

даний час, починаючи із середини XIX ст. і аж до наших днів, це

співвідношення, щоправда, радикально змінилося: раціоналізм, втративши

значною мірою свій кредит у освічених, став надбанням народних мас. І

все-таки й тепер примітивність інстинктів нижчих класів, незважаючи на

весь їхній раціоналізм, часто призводить до утвердження чи навіть

відродження старих форм побуту, принаймні оскільки для них властива

брутальність і спрощеність моралі. Цим значною мірою визначені реакційні

результати панування комуністично налаштованих мас у Радянській Росії.

 

Так, ці настільки різнорідні, власне кажучи, між собою не пов'язані чи

лише дуже слабко пов'язані три пари співвідносно протилежних тенденцій у

силу своєрідних історичних умові з кінця XVIII в. і протягом XIX в.

грунтовно пов'язалися між собою і спільно утворили ту характерну для

цієї епохи протилежність, яку ми називаємо боротьбою між «правими» і

«лівими». Однак у даний час історична ситуація вже настільки змінилася,

що цілісність цих понять значною мірою розхитана і самі вони тому власне

кажучи застаріли, є непридатні для орієнтування у змісті найбільш

гострих і істотних проблем сучасності й продовжують панувати лише через

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ