UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична ідеологія та політичні партії (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18122
Скачало1133
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и економічні програми республіканської

адміністрації Р.Рейгана». Сама назва цього форуму свідчить на користь

ціннісних ідеологічних орієнтацій конгресменів, що впливають на вибір

певної політичної платформи.

 

Більшість сучасних дослідників розрізняють такі типи політичних

ідеологій, як комунізм, неокомунізм; соціал-демократія (демосоціалізм,

соціальна демократія); лібералізм, неолібералізм; консерватизм,

неоконсерватизм; фашизм, неофашизм.

 

Кожна з цих ідеологій має багато різновидів. Нашим же завданням є дуже

стисле визначення основних параметрів кожної з них, поза спробами

надання їм будь-яких якісних оцінок.

 

Комунізм, неокомунізм. До характерних ознак комунізму як ідеології

відносять: планування — регламентацію з боку держави процесів

виробництва і розподілу продукції; публічну власність — існування лише

колективної (державної, колгоспно-кооперативної) форми власності,

заборону приватної власності; рівність умов — декларування беззастережно

рівного права громадян на одержання матеріальних і духовних благ.

Джерела комунізму як політичної ідеології виходять з «Утопії» Т.Мора

(1478 — 1535) і «утопічного соціалізму» Р.Оуена (1771—1858). Класичне

формування і цілісне викладення ідеології наукового комунізму було дано

К.Марксом і Ф.Енгельсом у «Маніфесті Комуністичної партії», К.Марксом у

«Капіталі» та в інших працях. Перша невдала спроба втілення ідей

комунізму на практиці мала місце під час повстання паризьких комунарів у

1871 році. У XX столітті соціалістичні революції перемогли в Росії,

країнах Східної Європи, на Кубі, в Китаї, Північній Кореї, деяких

країнах Африки та Азії. Крайнім проявом неокомунізму став маоїзм,

«культурна революція» в Китаї, терористична діяльність «червоних

кхмерів» у Кампучії, «червоних бригад» в Італії та інших схожих

угруповань у різних країнах світу.

 

Після падіння комуністичних режимів і припинення діяльності

комуністичних партій у СРСР та країнах Східної Європи фактично останніми

країнами з монопольним пануванням компартій залишаються Куба і Північна

Корея (за умов певних натяжок — Китай). Серед комуністичних партій

Західної Європи в повоєнні часи найбільш авторитетною була італійська,

яка, стабільно одержуючи 25—30 % депутатських мандатів на парламентських

і місцевих виборах, була другою в країні після християнських демократів

політичною силою (це пояснюється передусім вирішальним внеском

італійських комуністів у боротьбу з фашистським режимом Б.Муссоліні).

Останнім часом за умов відсутності організаційної і фінансової допомоги

з боку колишньої КПРС більшість комуністичних партій світу перебувають у

стані глибокої кризи, що змушує їх шукати нові форми діяльності. Так,

навіть потужна Італійська комуністична партія (ІКП) змушена була

модернізувати свою програму і змінити назву. Тепер це — Демократична

партія лівих (ДПЛ).

 

Соціал-демократія. Головними складниками ідеології сучасної

соціал-демократії є: свобода — можливість робити все, що не завдає шкоди

іншим людям; справедливість — рівність стартових можливостей для усіх

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ