UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15016
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Громадянське суспільство: політологічний аспект

 

План

 

1. Громадянське суспільство: зміст поняття.

 

2. Сутність та найважливіші структурні елементи громадянського

суспільства.

 

3. Історичні витоки громадянського суспільства та його сьогодення.

 

4. Сучасна ідея громадянського суспільства: стосунки між “споживачем” та

“громадянином”.

 

5. Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування.

 

Ю.Габермас

 

Соціальні структури відкритості (основні засади)

 

Громадянську відкритість (burgerliche Offentlichkeit) можна визначити

насамперед як сферу згуртованих у публіку приватних осіб. Бо якраз вони

підривають відкритість, яку регламентує влада тобто саму державну владу,

для того, щоб розставити на свої місця правила взаємного спілкування у

принципово приватизованій, але актуальній щодо відкритости (Offentlich)

сфері товарообігу та суспільної праці. Своєрідним та історично

безприкладним є засіб цього полемічного притистояння: відкрите

резонерство. У нашому мовному вжитку ця лексема зберігає дуже відчутні

полемічні нюанси ставлення до неї з обох боків: тут водночас і заклик до

розважливости, і зневага до дріб'язкового розумування. Досі стани

укладали із князями угоди, в яких від випадку до випадку

збалансовувались конфліктні владні, з боку князівських верхів та

світлостей, зазіхання обмежити станові свободи. Така практика від XIII

ст. призводить до дуалізації панівних станів та князів; відтак землю

більше репрезентують земські стани, ніж сам повелитель краю.

 

Відомо, що в Англії розвиток узалежнення (relativierung) королівської

влади від парламенту набув зовсім іншого перебігу, ніж санкціоноване

монархами охоплення засобами масової інформації станів на континенті. З

таким модусом урівнювання влади не погоджується третій стан, бо тоді він

не може встановитися як владний. Розподіл влади через обмеження владних

прав (владні права також були становими «свободами») на основі

оборотного господарювання стає вже неможливий – приватноправне володіння

функціонально капіталістичною власністю – неполітичне. Бюргери – це

приватні особи, і як такі вони не «владарюють», їхні силові претензії на

здобуття державної влади спрямовуються не проти концентрації влади, яку

слід «розподілити», вони радше підкопуються під принцип чинної влади.

Принцип контролю, який громадянська публіка протиставляє цьому, а саме

оприлюднення, має намір змінити владу взагалі. Зазіхання на владу, яке

проглядається у відкритому резонерстві, і яке ео ipso не зважає на форму

зазіхання на владу, мало, якщо б реалізувалося, привести до чогось

більшого, ніж до заміни базису легітимности в принципі збереженої влади.

 

Критерії «глузду» і форми «закону», які публіка закидає владі і за якими

хотіла б її істотно трансформувати, розкривають свій соціологічний зміст

після аналізу самої громадянської відкритости, головно того факту, що

існують приватні особи, котрі спілкуються у ній як публіка.

Самоусвідомлення відкритого резонерства, що характерно, постає з того

приватного досвіду, що походить з суб'єктивности родинної інтимної сфери

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ