UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15062
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

одить з суб'єктивности родинної інтимної сфери

у ії віднесенні до публіки. Саме там історичні корені приватности,

насиченого і вільного в сучасному розумінні внутрішнього світу. Античний

зміст «приватного» – залежного від потреби долати життєві злигодні

примусу – разом із тягарем суспільної праці та залежністю від неї, як

здається, не має місця у внутрішньому полі приватної сфери, в домі.

Відповідно до того, як товарообіг розриває межі натурального

господарювання, родинна сфера відмежовується від сфери суспільного

відтворення: процес поляризації держави і суспільства ще раз

повторюється всередині самого суспільства. Статус приватної особи

поєднує в собі роль того, хто володіє товаром, і батька родини, тобто

власника і просто «людини». Двоїстість сфери приватного на вищому рівні

інтимної сфери дає підстави ідентифікувати ці дві ролі під спільним

титулом «приватного»: до нього в останній інстанції прослідковується

також і політичне самоусвідомлення громадянської відкритости.

 

Перед тим, як відкритість виразно переймає на себе політичні функції у

полі напружености між державою і суспільством, то, звичайно, постала із

родинного інтимного простору суб'єктивність формує, так би мовити, свою

публіку. Щодо того, як відкритість державної влади не без допомоги

політичного резонерства приватних осіб ставиться під знак запитання і

насамкінець зовсім скасовується, під її покровом формується відкритість

у неполітичній подобі – літературний предтеча політично функціональної

відкритости. Вона стає тренувальним полем для відкритого резонерства,

яке ще вариться у власному соку – процес самопросвітництва приватних

осіб щодо справжньої емпірики їхньої нової приватности. Поряд з

політекономією у XVIII ст. з'являється, ще одна буржуазна наука.

Резонерство збуджує інтерес до психології, який починає жевріти в

доступних для суспільства осередках культури: у читальному залі і в

театрі, у музеях і на концертах. І допоки культура набуває форми товару

і доволі своєрідно перетвориться на «культуру» (як щось таке, що видає

себе за сутність заради себе самої), її використовують як дозрілий для

дискутування предмет, за допомогою якого віднесена до публіки

суб'єктивність намагається порозумітися сама із собою.

 

Літературна відкритість аж ніяк не автохтонно громадянська, вона

зберігає в собі деяку спадковість від репрезентативної відкритости

князівського двору. Мистецтво відкритого резонерства навчає бюргерський

авангард освіченого середнього стану комунікативности з «елегантним

світом», з придворно-аристократичним товариством, яке, звісно, в міру

того, як новий державний апарат набуває незалежности від персональної

сфери монарха, все більше й більше відривається від двору й формує у

місті власну противагу. «Місто» не лише економічно виступає осередком

життя громадянського суспільства, в культурно-політичному протиставленні

«дворові» воно передусім виказує ранню літературну відкритість, яка

знаходить свої інституції у кав'ярнях, салонах та застільних

товариствах. Спадкоємці колишнього гуманістично-аристократичного

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ