UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15047
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ини

та громадянсько-політичні права дозволили робітникам організуватися та

крок за кроком виборювати відповідні закони про працю та добиватися

перерозподілу прибутків на свою користь. Тут соціалісти, як опоненти

лібералів (і ті, які взагалі не ґрунтувалися на марксизмі, як у випадку

лейбористів, і ті, що відмовилися від ідеї Маркса про безумовну

ліквідацію приватної власности), внесли на практиці та в теорії суттєві

поправки до політичної теорії класичного лібералізму. Тим часом

здійснення цілей ідеології комунізму щодо ліквідації приватної

власности, виправдало загальну настанову лібералізму, що приватна

власність є важливою передумовою для існування громадянського

суспільства. Приватна власність не тільки розв'язує економічну

самодіяльність людей, а є також важливою умовою самоствердження людей,

основою збереження їхніх інших свобод – свободи слова, совісті і т.д.

 

Більш серйозні аргументи щодо недостатності захисту універсальних прав в

усій їх сукупності висунули та висувають речники так званої "критичної

філософії" франкфуртської школи (Т.Адорно, Г.Маркузе та ін.). Вони

вказують на той факт, що сам по собі захист універсальних прав людини ще

не забезпечує справжньої незалежности людини та її здатности використати

свої індивідуальні здібності у тій політичній спільноті, яка називається

громадянським суспільством. Адже навіть розумно обгрунтований суспільний

порядок, що з'являється внаслідок узгодження часткових домагань у єдиній

політичній волі, здатний до розширення як в своєму обсязі, так і в

своєму впливові. Централізований бюрократичний апарат, низка інших

впливових суспільних інституцій, що наповнені людьми з певними

усталеними стереотипами мислення (які вони ототожнюють з самим розумом

та розумністю), здатні формувати так звану "одномірну людину". Це

людина, мислення і психічна структура якої раніше запрограмована всією

системою існуючих установ та пануючих у суспільстві цінностей та

стереотипів мислення. Саме слово "культура" починає позначати деякий

набір таких стереотипів, які культивуються в суспільстві через освітні

установи, могутні мас-медія і т.д. Складність ситуації полягає у тому,

що сама особистість не сприймає це культивування себе як збіднення своїх

можливостей до самореалізації. Звідси роблять висновки про необхідність

зменшення сфери дії бюрократичних установ і різного роду адміністрацій,

аби розширити кількість справ, які розв'язують самі громадяни на рівні,

нижчому від державних установ – на рівні громадських асоціацій,

громадянських ініціатив та міжособистих спілкувань. Питання, які можна

розв'язувати на цьому нижчому рівні (а ці можливості залежать від стану

громадянської свідомости) повинні розв'язуватись саме на цьому рівні.

Тільки ті бюрократи, які дбають більше про свою владу над людьми, а не

про спільне добро, прагнуть надмірно і на шкоду справі розширювати свою

владу. З розширенням дії на нижчому рівні пов'язане також заохочення так

званої прямої демократії. Крайнім засобом, до якого вдаються громадяни,

є громадянська непокора.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ