UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15042
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нська непокора.

 

Взагалі кажучи, як би не були добре продумані чи спроектовані всілякі

установи, завжди буде існувати напруга між різноманітністю життя,

індивідуальними розуміннями, оцінками, почуттями та тими загальними

підходами, які втілені в діяльності установ. З одного боку, людина як

істота пластична, набуває здатности жити у мирі і злагоді з іншими

людьми тільки завдяки установам – освітнім, державно-правовим і т.д.

Посилення різноманітности, урахування всіляких відмінностей і т.д.,

тобто, розширення простору свободи – можливе тільки до межі, де воно не

загрожує взагалі досягненню спільних підходів у розв'язанні тих питань,

які не можна розв'язати без досягнення згоди. З іншого боку, оскільки

саме оновлення установ, їх перетворення має своєю основою громадянську

активність, то установи не повинні прагнути до такої уніфікації життя,

яке руйнує ту різноманітність, що є джерелом їх постійного оновлення.

 

Отже, напрямок мислення, що розвивається у "критичній філософії" та у

французькій філософії, що звичайно називається "постструктуралізмом" або

"деконструктивізмом" дає відповідні поправки щодо нашої упевненості в

тому, що захист прав і правового порядку сам по собі достатній, аби

захистити бажаний простір свободи. Домінування у культурі певних схем

або стандартів розумности (так званих "мета-дискурсів") здатне

підважувати різноманітність розумінь, підходів, практик, стилів життя і

т.д., тобто деяких передумов самореалізації – зменшує той простір

свободи, який потрібен для розгортання творчих можливостей.

 

Але у тій ситуації, у якій знаходиться сучасне українське суспільство і

українська держава, більшу гостроту має проблема об'єднання громадян у

громадянське суспільство, здатне розумно досягати згоди, аби

розв'язувати спільні справи. Адже громадянська свідомість в Україні

знаходиться у стані, коли раз у раз перетворюються у дискусійні самі

засади існування громадянського суспільства. У нашій ситуації

безпосередньою загрозою є не стільки уніфікуюча дія розумно побудованих

установ, скільки розщеплення спільної волі до побудови установ з бодай

мінімальними вимогами щодо їх розумності. До того ж, якщо урахувати

наявність стійких феодальних звичок у діяльності наших бюрократів

(успадкованих ними від колишньої партноменклатури), якщо урахувати

нерозбудованість правової і економічної сфери до рівня "розумного

порядку", та взяти до уваги правовий нігілізм (теж успадкований), то

гострота згаданої вище проблеми стає зрозумілою. Взагалі ж кажучи, та

критика "розуму" і "розумно обгрунтованих установ" – критика, що

спрямована проти домінування схем, витворених Просвітництвом (схем, що

здатні справді бути репресивними щодо різноманітності життя), – навіть

на Заході багато мислеників приймають тільки з застереженнями. Карл

Поппер твердив, що розумно спроектовані і розбудовані інституції,

наповнені відповідними людьми, є основою свободи, основою економічного

та духовного поступу. Габермас в інтерв'ю Гансу-Петеру Крюгеру говорить:

"Критика розуму у тому вигляді, в якому вона ґрунтується на ідеях нових

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ