UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15012
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ді, в якому вона ґрунтується на ідеях нових

філософів і деяких французьких постструктуралістів, спростовує себе

(...(" Некритичне застосування ідей "критичної філософії" і

постструкту-ралістського захисту плюралізму розумінь, стилів життя і

т.д. (які, як я сказав вище, містять в собі важливий момент істини) в

умовах сучасної України може мати негативні наслідки. Бо ми у себе маємо

справу з ситуацією, коли наші установи не відповідають елементарним

вимогам розумности, а передумови для досягнення єдиної політичної волі

для побудови таких інституцій занадто хисткі. Сьогодні існує мода на

"деконструктивізм", але було б добре, коли б громадяни України спочатку

навчились бути конструктивістами.

 

2. Громадянське суспільство і нація

 

З урахуванням вищесказаного варто перенести нашу увагу на взаємини

громадян у громадянському суспільстві та взаємини громадян з установами

– передусім державою. Бо ж будь-які наші зусилля, спрямовані на захист

свободи особи ("свободи від") не звільняють від завдання розв'язувати

спільні питання, що стосуються всіх громадян. Переважно приймають таке

міркування: громадяни об'єднуються у так зване "громадянське

суспільство", яке і має бути основою держави. Ця основа не тотожня

державі, а знаходиться з нею у складних діалектичних взаєминах (що

включає як суперечність, так і зняття цієї суперечности). І все ж у

багатьох обговореннях вислову "громадянське суспільство" бракує хоча б

такої міри визначености, аби воно взагалі щось прояснювало, а не

затуманювало. Деякі політики та "політологи" цей вислів використовують,

аби пристосовувати його для захисту егоїстичних особистих та

корпоративних інтересів (і, отже, на шкоду спільному добру). Фактично

вони і не прагнуть до того, аби українська держава стала успішним

засобом побудови розумного суспільного порядку, засобом здійснення

"спільного добра" своїх громадян: аби "ловити рибку" — корисно

підтримувати якомога вищий рівень нерозумности та хаосу. Але з цією

групою "громадян України" на цій основі знаходять спільну мову також ті,

хто і не збирається єднатися у громаду, яка б думала про своє "спільне

добро" (бо воліли б об'єднатися у більшу, "велику сім'ю народів"). А

оскільки з поняттям "громадянського суспільства" традиційно поєднані

наголоси на плюралізмі (на диференціації розумінь, цінностей, інтересів

і т.д.), то це поняття замість того, щоб бути засобом досягнення згоди,

стає засобом розщеплення спільної волі, засобом, зрештою, політичної

дестабілізації. Скажімо, цілком правильне твердження, що багато проблем

можуть краще розв'язуватись на регіональному рівні, переміщується у

площину таких вимог і стратегій, які б забезпечили в наступному, якщо не

включення всіх громадян України у "велику сім'ю", то хоча б частини цих

громадян. Але навіть добросовісні політики та політологи, які не

знаходяться в полоні "хибної свідомости" (тобто, не мають на меті

забезпечувати комусь умови для "ловлення рибки" чи протидіяти

становленню українського громадянського суспільства як основи

української незалежної держави) часто при обговоренні поняття

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ