UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15076
Скачало730
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

одним і далеко не завше успішним засобом

політичної дії. Цей скептицизм Макіавелі грунтувався на урахуванні

людської "природи"; він постійно проходить крізь всю новочасну політичну

думку – як застереження проти надмірного покладання на "розумну природу

людини".

 

Фактично політичні спільноти у Європі у час поширення ідей лібералізму і

неможливо розглядати як наслідок добровільного об'єднання на основі

розумово обґрунтованого рішення. У появі цих спільнот провідну роль

відіграли колишні феодальні адміністрації, етнокультурні успадкування і,

нарешті, ідеологія націоналізму. Остання у своєму ліберальному варіанті

(так званий рісорджіменто-націоналізм) відіграв провідну роль у появі

тих нових політичних спільнот, що стали основою появи та існування

національних держав. Ці процеси сьогодні достатньо добре досліджені у

західній політичній науці та політичній філософії: посилання на джерела

тут перетворилося б у довгий список. Але у сучасній українській

політології урахування цих досліджень є дуже мінімальним. Звичайно, як

додатковий чинник ідея добровільної згоди на входження у політичну

спільноту після поширення ліберальних ідей завжди відігравав та відіграє

свою роль: наприклад, референдум щодо незалежності України. Отже, щодо

утворення політичних спільнот – навіть не традиційних, а нових спільнот,

чинні аргументи, спрямовані проти деяких ліберальних ілюзій, висунуті з

боку політичних концепцій консерватизму та націоналізму. Попри відоме

висловлювання, що "нація– це безперервний плебісцит", аби відбувався

такий плебісцит, уже повинна існувати нація. Інакше кажучи, коли

йдеться, зокрема, про появу "громадянського суспільства" в Україні, то

це рівнозначне появі так званої "політичної нації" – тієї політичної

спільноти або громади, належність до якої усвідомлює громадянин.

 

Гегелівське розуміння громадянського суспільства поєднане з його

діалектикою появи суперечностей та зняття цих суперечностей.

Громадянське суспільство є сферою, де існують різноманітність поглядів,

інтересів і т.д. У статті про Гегеля, вміщеній в "Історії політичної

думки" під редакцією Лео Строса і Джозефа Кропсі, так сказано про

розуміння Гегелем громадянського суспільства: "Громадянське суспільство,

з іншого боку, є об'єднанням незалежних членів, в якому приватна особа з

її інтересами є найпершим принципом. Таким чином, громадянське

суспільство втілює у собі момент роз'єднання і диференціації, в якій

конкретна моральність (Sittlichkeit) здається розірваною заради

часткових домагань та егоїзму". Гегель, одначе, мислить, що вже на рівні

громадянського суспільства більш чи менш усвідомлено містяться також

передумови для зняття цих часткових домагань у загальній волі. Більше

того, він добре усвідомлює, що без культурних, релігійних і моральних

передумов (без Sittlichkeit) проблематично було б досягти цієї згоди.

Тим часом у марксистському перетлумаченні Геґеля громадянське або

"буржуазне суспільство" (у нім. мові слово "Burger" значить і

"громадянин" і "буржуа") радикально протиставляється державі.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ