UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15088
Скачало732
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

матичним, чи дана держава спирається на існування

політичної спільноти, тобто, політичної нації. Особливо, це стосується

тих багатонаціональних держав, у межах яких існують окремі етнічні нації

("корінні народи"). Як свідчить історія нового і новітнього часу, такі

політичні утворення є найменш стійкими внаслідок слабкости того

історико-культурного підтексту, який об'єднує окремі етнічні нації в

одну політичну націю. Навіть у випадку, коли політичне суспільство

включає частини, етнічних націй (тих, що десь-інде є серцевиною

політичних націй), ці частини – особливо, якщо громадяни відповідного

етнічного походження проживають не розсіяно, а компактно – можуть робити

спроби вийти з політичного суспільства. Свіжим прикладом цього є Квебек.

 

3. Політичний діалог у громадянському суспільстві

 

Отже, коли говорять не про громади або суспільства типу політичних

партій, а про ту велику громаду, яка використовує державу як засіб

самоврядування, то таку громаду якраз і позначають висловом

"громадянське суспільство". Найглибшою основою цілості цього

громадянського суспільства є існування політичної нації. Але вислів

"громадянське суспільство" переміщує наголос з нації як спільноти (з її

історико-культурними підтекстами) на спілкування, в якому провідну роль

відіграє цілераціональна діяльність. Мається на увазі досягнення згоди

громадян шляхом раціонального політичного діалогу щодо тих підстав, які

забезпечують поєднання інтересів окремих громадян і суспільних верств з

забезпеченням спільних інтересів. Збереження цілого – тобто, самого

громадянського суспільства, а, отже, держави, як засобу самоврядування –

тут розглядають передусім з погляду забезпечення "спільного добра".

Наприклад, збереження цілого означає забезпечення політичної

стабільности, у чому мають бути зацікавлені всі громадяни. Побудова

державних і правових інституцій передбачає наявність спільної політичної

волі, без якої не можна розв'язувати питання, що стосуються всіх. Ця

спільна воля твориться у громадянському суспільстві шляхом розумового

зважування, шляхом політичного діалогу, або інакше політичного дискурсу.

Саме на рівні громадянського суспільства розгортається спектр

різноманітних позицій (які відповідно аргументують) щодо того, яким має

бути державно-правовий порядок. Без прийняття деяких передумов або етики

спілкування (як це називає Габермас) політичний діалог стає утрудненим

або й приреченим на неуспіх. Тоді політика як явище культури (що

з'являється тільки з появою давньогрецьких полісів і обговорення

спільних справ на агорі) зникає: замість політичних способів розв'язання

проблем окремі суспільні верстви вдаються до неполітичних способів (до

насильства). Передусім деяких хоча б елементарних вимог етики

політичного дискурсу мають дотримуватись провідні політики – члени

парламенту, урядовці. Адже громадяни (за загальним припущенням) обирають

з-поміж себе розумніших і культурніших з надією, що вони здатні

займатись політикою. Коли парламентарі перекладають розв'язання справ,

які вимагають професійних знань і високої політичної культури, на

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ