UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15540
Скачало754
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рають велику роль в об'єднанні громадян. Зрозуміло, що вага

історико-культурного підтексту у різних сучасних державах неоднакова.

Іноді може бути проблематичним, чи дана держава спирається на існування

політичної спільноти, тобто, політичної нації. Особливо, це стосується

тих багатонаціональних держав, у межах яких існують окремі етнічні нації

("корінні народи"). Як свідчить історія нового і новітнього часу, такі

політичні утворення є найменш стійкими внаслідок слабкости того

історико-культурного підтексту, який об'єднує окремі етнічні нації в

одну політичну націю. Навіть у випадку, коли політичне суспільство

включає частини, етнічних націй (тих, що десь-інде є серцевиною

політичних націй), ці частини – особливо, якщо громадяни відповідного

етнічного походження проживають не розсіяно, а компактно – можуть робити

спроби вийти з політичного суспільства. Свіжим прикладом цього є Квебек.

 

3. Політичний діалог у громадянському суспільстві

 

Отже, коли говорять не про громади або суспільства типу політичних

партій, а про ту велику громаду, яка використовує державу як засіб

самоврядування, то таку громаду якраз і позначають висловом

"громадянське суспільство". Найглибшою основою цілості цього

громадянського суспільства є існування політичної нації. Але вислів

"громадянське суспільство" переміщує наголос з нації як спільноти (з її

історико-культурними підтекстами) на спілкування, в якому провідну роль

відіграє цілераціональна діяльність. Мається на увазі досягнення згоди

громадян шляхом раціонального політичного діалогу щодо тих підстав, які

забезпечують поєднання інтересів окремих громадян і суспільних верств з

забезпеченням спільних інтересів. Збереження цілого – тобто, самого

громадянського суспільства, а, отже, держави, як засобу самоврядування –

тут розглядають передусім з погляду забезпечення "спільного добра".

Наприклад, збереження цілого означає забезпечення політичної

стабільности, у чому мають бути зацікавлені всі громадяни. Побудова

державних і правових інституцій передбачає наявність спільної політичної

волі, без якої не можна розв'язувати питання, що стосуються всіх. Ця

спільна воля твориться у громадянському суспільстві шляхом розумового

зважування, шляхом політичного діалогу, або інакше політичного дискурсу.

Саме на рівні громадянського суспільства розгортається спектр

різноманітних позицій (які відповідно аргументують) щодо того, яким має

бути державно-правовий порядок. Без прийняття деяких передумов або етики

спілкування (як це називає Габермас) політичний діалог стає утрудненим

або й приреченим на неуспіх. Тоді політика як явище культури (що

з'являється тільки з появою давньогрецьких полісів і обговорення

спільних справ на агорі) зникає: замість політичних способів розв'язання

проблем окремі суспільні верстви вдаються до неполітичних способів (до

насильства). Передусім деяких хоча б елементарних вимог етики

політичного дискурсу мають дотримуватись провідні політики – члени

парламенту, урядовці. Адже громадяни (за загальним припущенням) обирають

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ