UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15107
Скачало734
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ають професійних знань і високої політичної культури, на

громадян (у вигляді, наприклад, референдуму), то це означає

невиправдання тих очікувань, які пов'язали громадяни зі своїми

кандидатами (проголосувавши за них на виборах). (...(

 

М.Рябчук

 

Гримаси етатизму, або чому в нас нічого не виходить?

 

Усупереч сподіванням, крах комунізму у Східній Європі та СССР у

1989-1991 роках не призвів поки що до утвердження повнокровних ринкових

економік і плюралістичних демократій у більшості посткомуністичних країн

регіону. Виявляється, що для цього не досить проголосити свободу слова,

дозволити приватну власність і провести багатопартійні вибори.

Демократія, проголошена в посткомуністичних та, особливо, постсовєтських

країнах «згори», так і залишилася здебільшого суто формальним,

декларативним явищем, не підпертим демократизацією «знизу» –

кардинальною зміною підставових форм політичного життя і суспільної

поведінки. Свобода виявилась необхідною, проте не достатньою умовою

всебічної демократизації, підтвердивши спостереження західних аналітиків

про те, що «свобода – це не лише відсутність урядового свавілля, а й

здатність громадян до самоврядування, – лише вона уможливлює практичне

здійснення всіх свобод».

 

Відтак скептики небезпідставно ставлять під сумнів більшість прикладів

так званого «успішного переходу до демократії»: «Після холодної війни на

світі з'явилося майже так само багато демократичних фасадів, як

національних – після деколонізації тридцятьма роками раніше». Оптимісти

теж висловлюються вкрай обережно: «Поступ у Східній Європі ще далеко не

такий певний, аби цілком ним не перейматися, вважаючи, що все там

зміниться на краще само собою».

 

Щоб зрозуміти, чому демократія «згори» (як і вільний ринок та інші

західні винаходи) не спрацьовує належним чином у посткомуністичних

країнах і чому демократія «знизу» утверджується з такими труднощами,

певні загальні передумови виникнення й функціонування демократії у

порівняльному загальносвітовому контексті слід розглянути бодай побіжно.

Розроблене західними соціологами поняття «громадянського суспільства»

видається мені чудовим ключем до східноєвропейської проблематики; воно,

як стверджує Рісто Алапуро, «набагато ефективніше від поняття

"демократії", оскільки стосується соціальних умов, необхідних для

здійснення демократії; по суті, воно описує здатність громадян діяти

незалежно від державної влади і, навіть, усупереч їй злагодженим і

цілеспрямованим чином у рамках закону».

 

До історії поняття

 

Сучасна наука визначає громадянське суспільство як «сферу суспільного

життя, у якій люди як приватні громадяни взаємодіють між собою,

витворюючи власні організації, непідпорядковані державі». Інакше кажучи,

це суспільство, в основі якого лежить розгалужена мережа незалежних від

держави інституцій, об'єднань та організацій, створених самими

громадянами для виявлення й здійснення різноманітних громадських

ініціатив, задоволення своїх суспільних потреб та обстоювання своїх

колективних інтересів. З-поміж різних, безумовно важливих, аспектів

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19 [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ