UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15105
Скачало733
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

важливих, аспектів

громадянського суспільства найсуттєвішим для утвердження демократії є

«здатність людей узгодженими й осмисленими діями впливати на уряд».

Поступова інституціалізація цього суспільного виклику (спершу –

ліберально-буржуазна, згодом – соціал-демократична) всевладній державі

власне й отримала на Заході назву «громадянського суспільства».

 

У повсякденному вжитку цей термін дещо спрощено розуміють (а) як згадану

мережу недержавних організацій і (б) як рівень громадянської свідомості

даного суспільства, активність громадян у створенні та діяльності

громадських організацій. Іноді, на рівні політичного гасла, громадянське

суспільство вживається як синонім ліберальної демократії. Окремі

дослідники (як, наприклад, BJ.Heinzen) ототожнюють громадянське

суспільство із відкритим суспільством, вважаючи, що ці терміни описують

відповідно політико-соціологічний та політико-філософський аспекти того

самого явища.

 

Сучасна ідея громадянського суспільства суттєво відрізняється від

класичної, сформульованої Геґелем та започаткованої, як вважається,

Арістотелем у його концепції полісу. Суть класичної моделі полягає у

нерозрізненні громадянського суспільства (котре трактується передусім як

суспільство політичне) та держави. Для Арістотеля політичне суспільство

є вершиною морального розвитку людства від природного («варварського»,

«нецивілізованого») стану до родинного гнізда (oikia), сільської громади

(koine) і, врешті, держави. Саме в державі повною мірою реалізується

суспільна сутність людини як істоти політичної, громадської (zoon

politicon).

 

Арістотелеві ідеї на різні лади розвивали Ціцерон (civitas та res

publica), Кант (burgerliche Gesellschaft), Pycco (суверенітет народу і

суспільна воля) і навіть Ганна Арендт (візія полісу як ідеальної

суспільної організації, позбавленої насильства й примусу). Цілком іншу –

радше «економічну», ніж «політичну» – концепцію громадянського

суспільства розробили в XVII-XVIII ст. ідеологи новоєвропейського

лібералізму Адам Сміт, Адам Ферґюсон та Джон Локк. Появу громадянського

суспільства вони небезпідставно пов'язали з поділом праці та поступовою

емансипацією господарчої діяльності від сфери політики, її

усамостійненням і, врешті, утвердженням як діяльності пріоритетної.

Індустріальна революція зробила господарчу діяльність (а не, як раніше,

владу та близькість до неї) головним джерелом добробуту і, відтак,

підставою незалежного соціального становища індивіда. Економіка, таким

чином, є пріоритетною щодо громадянського суспільства, а воно, своєю

чергою, є пріоритетним щодо держави. Держава не може ефективно керувати

економікою й регулювати всі господарчі та майнові взаємини між

громадянами. В цьому сенсі громадянське суспільство є нічим іншим, як

формою «ринкової спільноти» індивідуальних власників, чиї приватні,

егоїстичні інтереси перетинаються і, взаємодіючи, надають «стихійного

ладу» всьому суспільно-економічному устроєві. На відміну від Арістотеля

та його послідовників, котрі політичну (громадську) сферу вважали вищою

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ