UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15013
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

али вищою

від приватної, оскільки саме там індивід має ширші можливості для

самореалізації, новоєвропейські ліберали утвердили верховенство

приватних інтересів, щодо яких політика має лише підрядний характер.

 

Геґель великою мірою розвивав арістотелівську концепцію громадянського

суспільства, враховуючи, однак, при тому й погляди своїх ліберальних

сучасників та попередників. Зокрема, він виразно розрізняв громадянське

суспільство та державу, щоправда, вважаючи цю різницю тимчасовою.

Полемізуючи непрямим чином із лібералами, Геґель стверджував, що індивід

керується не лише особистими, вузькоегоїстичними інтересами, а й

суспільними, засвоєними в процесі освіти та виховання, себто

соціалізації. Саме завдяки співпраці з іншими громадянами особисті

інтереси індивіда можуть бути реалізовані повнішою мірою, сприяючи тим

самим також реалізації інтересів інших індивідів. Громадянське

суспільство таким чином інтерпретується Гегелем як сфера медіації

приватних інтересів, своєрідний посередник між приватною особою

(родиною) та державою. Відповідно, до сфери громадянського суспільства

Геґель зараховував і такі суто державні інституції, як суд та поліція, –

на тій підставі, що вони не лише захищають інтереси громадян, а й

уособлюють певний дух загальності, потребу певної узгодженої взаємодії,

притаманну суспільству. Йдеться про визначення й прийняття індивідом для

своєї діяльності певних правових рамок, які враховують подібні права

інших громадян і контроль за якими покладається на державу.

 

Чітке розрізнення між громадянським суспільством та державою зробив

творець найпоширенішої нині соціологічної концепції громадянського

суспільства Алексіс де Токвіль у своїй головній праці «Про демократію в

Америці» (1835; український переклад – 1999). Якщо взаємини громадян із

державною владою (центральною і місцевою) окреслюються ним як

суспільство політичне, то взаємини громадян між собою (поза сферою

родинних, дружніх та інших суто приватних взаємин) окреслюються ним як

суспільство громадянське. Характерною рисою громадянського суспільства,

за Токвілем, є динамічний розвиток різноманітних добровільних спілок та

організацій, створюваних самими громадянами на підставі своїх приватних

(головно економічних) інтересів. До сфери громадянського суспільства

Токвіль не зараховував політичних організацій, які створюються на

підставі конкретних ідеологічних доктрин для досягнення конкретних

політичних цілей, пов'язаних із здобуттям державної влади чи здійсненням

безпосереднього впливу на неї. Питання про приналежність політичних

організацій (партій) до сфери громадянського суспільства та/або держави

і досі залишається дискусійним. Загальновизнаним, є висновок Токвіля про

вирішальну роль громадських об'єднань і політичних організацій у

забезпеченні суспільного плюралізму та демократії. Саме завдяки

інституціям громадянського суспільства громадяни мають змогу вільно

висловлювати й обстоювати свої погляди, вдосконалюватися в

самоорганізації, утверджувати свою автономність щодо державних органів.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] 21 [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ