UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15075
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вних органів.

 

Розвинене громадянське суспільство є, таким чином, інституціолізованим

виявом суспільного плюралізму і водночас його ефективним ґарантом перед

авторитарними чи тоталітарними тенденціями держави або певних суспільних

сил. Громадянське суспільство, за дотепним висловом Ернста Гелнера,

«відрізняється від усіх інших тим, що в ньому незрозуміло, хто ж є над

усіма» (who is boss). Інакше кажучи, громадянське суспільство не просто

передбачає формальний розподіл влади та баланс інтересів, а й своїми

інституціями забезпечує громадський контроль за цим розподілом та

підтримує згаданий баланс. З одного боку, громадянське суспільство

привчає громадян до того, що вони можуть і мусять впливати на суспільне

життя осмисленим, цілеспрямованим і легальним чином через відповідні

самодіяльні інституції. А з іншого боку – привчає державу до

відповідальності і звітності перед громадянами, відіграючи таким чином

не лише посередницьку, а й важливу формотворчу роль у плані виховання

певної політичної культури і вдосконалення механізмів взаємодії між

особою і державою.

 

Український варіант

 

Громадянське суспільство в Україні має свої зародкові традиції в

елементах місцевого самоврядування давньоруських міст та спробах

суспільної, зокрема економічної, емансипації в рамках кодифікованого

права. Ці елементи стають особливо помітними в XVI-XVII ст., після

включення українських земель у великою мірою європеїзований юридичний

простір Речі Посполитої. В Україні поступово розвивається місцеве

самоврядування і незалежне судочинство, з'являються громадські

організації (церковні братства, цехові об'єднання) та освітні заклади

(школи, колегіуми) тощо. Водночас процеси зародження громадянського

суспільства в Україні і подолання середньовічної станової системи

суттєво обмежуються невисокою урбанізованістю краю, економічною

відсталістю та загальним колоніально-упослідженим статусом українського

населення. Наприкінці XVIII ст., після загарбання Росією Правобережної

України та ліквідації гетьманської автономії на Лівобережжі, процеси

громадянської емансипації в Україні взагалі перериваються – в умовах

жорстко-авторитарної, деспотичної імперії.

 

Єдиним винятком стають західноукраїнські землі, головно Галичина, котрі

після поділу Польщі наприкінці XVIII ст. потрапляють до складу

Австрійської імперії Габсбургів. Тут, в умовах конституційної,

парламентської монархії та дарованих нею відносних

ліберально-демократичних свобод, громадянське суспільство формується

більш-менш за тою самою моделлю, що й у інших країнах Центрально-Східної

Європи. Наприкінці XIX – на початку XX ст. в Галичині вже існує

практично весь спектр інституцій громадянського суспільства: молодіжні,

жіночі, спортивні, релігійні, культурно-освітні і навіть наукові (НТШ)

організації, кредитівки й кооперативи, професійні спілки, незалежна

преса і, зрештою, повноцінні політичні партії.

 

У міжвоєнний період ці інституції збереглися під авторитарним польським

режимом і лише в 1939 p. були знищені тоталітарною совєтською владою.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] 22 [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ