UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15576
Скачало757
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ьства громадяни мають змогу вільно

висловлювати й обстоювати свої погляди, вдосконалюватися в

самоорганізації, утверджувати свою автономність щодо державних органів.

 

Розвинене громадянське суспільство є, таким чином, інституціолізованим

виявом суспільного плюралізму і водночас його ефективним ґарантом перед

авторитарними чи тоталітарними тенденціями держави або певних суспільних

сил. Громадянське суспільство, за дотепним висловом Ернста Гелнера,

«відрізняється від усіх інших тим, що в ньому незрозуміло, хто ж є над

усіма» (who is boss). Інакше кажучи, громадянське суспільство не просто

передбачає формальний розподіл влади та баланс інтересів, а й своїми

інституціями забезпечує громадський контроль за цим розподілом та

підтримує згаданий баланс. З одного боку, громадянське суспільство

привчає громадян до того, що вони можуть і мусять впливати на суспільне

життя осмисленим, цілеспрямованим і легальним чином через відповідні

самодіяльні інституції. А з іншого боку – привчає державу до

відповідальності і звітності перед громадянами, відіграючи таким чином

не лише посередницьку, а й важливу формотворчу роль у плані виховання

певної політичної культури і вдосконалення механізмів взаємодії між

особою і державою.

 

Український варіант

 

Громадянське суспільство в Україні має свої зародкові традиції в

елементах місцевого самоврядування давньоруських міст та спробах

суспільної, зокрема економічної, емансипації в рамках кодифікованого

права. Ці елементи стають особливо помітними в XVI-XVII ст., після

включення українських земель у великою мірою європеїзований юридичний

простір Речі Посполитої. В Україні поступово розвивається місцеве

самоврядування і незалежне судочинство, з'являються громадські

організації (церковні братства, цехові об'єднання) та освітні заклади

(школи, колегіуми) тощо. Водночас процеси зародження громадянського

суспільства в Україні і подолання середньовічної станової системи

суттєво обмежуються невисокою урбанізованістю краю, економічною

відсталістю та загальним колоніально-упослідженим статусом українського

населення. Наприкінці XVIII ст., після загарбання Росією Правобережної

України та ліквідації гетьманської автономії на Лівобережжі, процеси

громадянської емансипації в Україні взагалі перериваються – в умовах

жорстко-авторитарної, деспотичної імперії.

 

Єдиним винятком стають західноукраїнські землі, головно Галичина, котрі

після поділу Польщі наприкінці XVIII ст. потрапляють до складу

Австрійської імперії Габсбургів. Тут, в умовах конституційної,

парламентської монархії та дарованих нею відносних

ліберально-демократичних свобод, громадянське суспільство формується

більш-менш за тою самою моделлю, що й у інших країнах Центрально-Східної

Європи. Наприкінці XIX – на початку XX ст. в Галичині вже існує

практично весь спектр інституцій громадянського суспільства: молодіжні,

жіночі, спортивні, релігійні, культурно-освітні і навіть наукові (НТШ)

організації, кредитівки й кооперативи, професійні спілки, незалежна

преса і, зрештою, повноцінні політичні партії.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] 22 [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ