UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15069
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ю владою.

Традиція відносно тривалого розвитку громадянського суспільства в

Галичині виявилась, однак, вирішальною для подальшого відновлення його

інституцій через півстоліття, в умовах відносної суспільної

лібералізації, викликаної в СССР політикою «перестройки». Характерною

рисою інституцій громадянського суспільства, що почали масово виникати

наприкінці 1980-х pp. у Галичині (швидше й масовіше, ніж деінде в

Україні), була їхня всіляко підкреслювана спадкоємність щодо реальних, а

часами й міфічних попередників із передвоєнної Галичини (газети «Віче»

та «Поступ», журнали «Дзвін», «Літопис Червоної Калини», Записки НТШ,

товариство «Просвіта», Маріїнське товариство милосердя, молодіжні

організації СНУМ та «Пласт», Студентське братство, футбольний клуб

«Галичина», театр-кабаре «Не журись!» тощо).

 

Становлення громадянського суспільства у Східній Україні відбувалось у

значно складніших умовах, унаслідок чого його повноцінне існування у

більшості регіонів, особливо на периферії, залишається досі

проблематичним. У деспотично-авторитарній Російській імперії зародки

громадянського суспільства змогли з'явитися лише в другій половині XIX

ст. (після відносно ліберальних реформ 1860-х pp.), проте в

колоніально-пригнобленій Україні вони стали справді помітними лише після

революції 1905 p. Невдовзі, однак, більшовицький режим ліквідував ці

зародки, виявивши, зокрема, характерну відмінність між авторитаризмом,

який лише обмежує (більше чи менше) становлення і діяльність інституцій

громадянського суспільства, та тоталітаризмом, який ці інституції

повністю знищує або ж одержавлює (всі т.зв. «громадські організації» не

відіграють за тоталітарного «соціалізму» жодної самостійної ролі, а є

лише додатками до партійно-державного апарату).

 

Ця тотальна етатизація (одержавлення) громадянського суспільства у

«соціалістичній» державі була передбачена ще в 1903 p. Іваном Франком

(стаття «Що таке поступ?») на підставі проникливого аналізу марксівської

концепції всевідаючої і всереґулюючої держави. Формально відштовхуючись

від Геґеля, який усіляко абсолютизував Державу (як певну ідеальну

концепцію, втілення Світового Духа), марксисти доповнили його

етатистські погляди ідеєю «класової боротьби». Позбавлена своєї

діалектичної альтернативи (класової співпраці й порозуміння), ця ідея на

практиці фатально порушила хитку гегелівську рівновагу між особистим,

суспільним і державним. Навіть сам гегелівський термін die burgerliche

Gessellschaft (котрий, за Франком, можна відтворити як «горожанське»,

коли вже не «громадянське» суспільство) виявився перекладеним як

«буржуазне суспільство», набувши відтак у контексті марксистської

класової непримиренності виразно негативного забарвлення.

 

Реабілітація терміна «громадянське суспільство» в СССР, а відтак і в

підсовєтській Україні, розпочалася наприкінці 80-х років – спершу на

рівні популярної публіцистики, згодом – на рівні фахових аналітичних

матеріалів. За останнє десятиліття в Україні опубліковано кілька

десятків статей про громадянське суспільство, проте ґрунтовних

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] 23 [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ