UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15080
Скачало732
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я й далі вірними

демократичним цінностям, перейшовши в непримиренну опозицію до нового

режиму як не тільки антидемократичного, а й, по суті, антиукраїнського;

проте більшість активно включилася в «розбудову держави», себто в більш

або менш відверту і безумовну колаборацію з місцевою олігархією. Є

чимало причин і виправдань для такого вибору, найстисліше, либонь,

сформульованих провідним українським інтелектуалом, колишнім дисидентом

і щирим лібералом Іваном Дзюбою, котрий ствердив, що порівнювати Україну

в цьому відношенні з Польщею, Угорщиною чи Росією некоректно, бо в тих

країнах, «хоч би як розвивалася криза, ніколи не дійде до втрати

державності, а лише до зміни форм цієї державності. Тоді як в Україні

питання полягає саме в тому, чи утвердить вона свою державність, чи

втратить».

 

Безумовно, українці мають достатньо підстав вважати незалежність своєї

держави загроженою – з боку колишньої метрополії, котра протягом

багатьох століть зводила нанівець усі їхні емансипаційні потуги і котра

й нині доволі вороже ставиться до української незалежності як суто

тимчасового й абсолютно ненормального явища. Але ще більшу загрозу для

української незалежності становить внутрішня ситуація, зокрема вкрай

низька («домодерна») національна самосвідомість населення, котре

складається з великої російської меншини (понад 20% громадян) і ще

більшої групи русифікованих українців (приблизно 30% населення). Ця

остання група, суттєво відрізняючись за своїми цінностями й орієнтаціями

і від власне росіян, і від україномовних українців, великою мірою

зумовлює загальну амбівалентність українського населення й суттєво

ускладнює процеси державонацієтворення та, як я намагаюся показати,

розвиток громадянського суспільства.

 

З одного боку, зрусифіковані українці виявилися великою мірою

прихильними до державної незалежності України, проголосувавши за неї на

референдумі 1991 року майже так само одностайно, як і їхні україномовні

співвітчизники. А проте, з другого боку, вони виявилися набагато менш

прихильними до антикомуністичних, націонал-демократичних кандидатів у

президенти, за яких треба було проголосувати того самого дня, 1 грудня.

Для них вони виявились не так «демократами», як «націоналістами», отож

абсолютна більшість голосів була віддана не за «рухівця» Чорновола і не

за «уерпіста» Лук'яненка, а за представника старої комуністичної

номенклатури Леоніда Кравчука. По суті, було підтримано не лише

проголошення незалежної України, а й збереження України совєтської

(політичну й економічну агонію якої ми, власне, й досі спостерігаємо).

«Після московського путчу, – коментує усі ці події сучасна американська

дослідниця, – політичні кордони було швидко змінено, але змінити

культурні бар'єри виявилося не так легко. На відміну від масової

підтримки політичної самостійності України, ставлення до культурних змін

у новій державі виявилось набагато стриманішим (...(» («Культурні

зміни», зрозуміло, означають тут не лише певну мовно-культурну політику

нової держави, а й увесь триб життя).

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] 27 [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ