UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15079
Скачало732
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

.

 

Як наслідок, російськомовне населення України виявилося досить мало

причетним до творення й функціонування структур громадянського

суспільства – попри своє переважно міське, тобто значно сприятливіше для

громадської діяльності місце перебування. Особливо це стосується

політичних організацій: не маючи своїх яскравих лідерів, ані впливових

об'єднань, ця частина населення, як правило, підтримує на виборах

криптокомуністичну «партію влади» або ж на знак протесту голосує за

відновлених «справжніх» комуністів, – оскільки ті й ті є «відомим злом»,

на відміну від невідомих (а тому «ще гірших») націонал-демократів.

 

У певному сенсі, націонал-демократи «втратили» цю частину населення,

пішовши на фатальну колаборацію з посткомуністичною номенклатурою. Але

ще більшою мірою цю частину населення «здобула» (чи, власне, втримала

під своїм впливом) «партія влади», зумівши ототожнити у масовій

свідомості поняття «демократії» з чимось суто «українським». а отже,

«націоналістичним», «западенським», «бандерівським». Гіпертрофована

боязнь конфліктів (котрі інакше не уявляються, як «криваві») робить цих

людей надзвичайно сприйнятливими до різноманітних міфів, витворюваних і

поширюваних «партією влади». Жупел «українського буржуазного

націоналізму» робить їх більш прокомуністичними й проросійськими, ніж

вони фактично є.

 

Таким чином громадянське суспільство в сьогоднішній Україні досить часто

обмежується колом так званого «свідомого українства», тобто сферою

значно вужчою, ніж «українство етнічне» чи навіть «україномовне».

Натомість російськомовне населення, себто «громадянські українці»,

досить мало представлене у його структурах (за винятком Комуністичної

партії, котра, однак, не є організацією ані українською, ані

громадянською, а радше імперською і тоталітарною). Ядро несформованого

громадянського суспільства практично збігається в Україні з ядром

несформованої політичної нації. Нечіткі і непослідовні спроби

українських націонал-демократів поширити сферу громадянського

суспільства на національно індиферентну частину населення (переважно

міських русофонів, але також і сільських українофонів) не увінчалися

поки що успіхом з цього ряду причин.

 

Амбівалентна свідомість

 

Загальна недорозвиненість громадянського суспільства в Україні, як і

вельми специфічний характер «державотворення» й так званих «економічних

реформ», є безумовною «заслугою» правлячої посткомуністичної

номенклатури. Корумпована й некомпетентна «партія влади» (звана тепер

«олігархією») справді перейняла в 1991 році деякі гасла

націонал-демократів, інкорпорувавши багатьох їхніх лідерів у свої лави,

на престижні, проте маловпливові посади. Водночас вона вміло

«приватизувала» державну власність, створила колосальні зовнішні і

внутрішні борги, перевівши гроші на власні рахунки до закордонних

банків, а головне – зберегла практично незмінною совєтську політичну

систему з її «телефонним правом», беззаконням і вкрай неефективною

економікою колгоспно-феодального типу, заснованою на державному

патерналізмі, бюрократичному перерозподілі ресурсів, чиновницькому

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] 28 [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ