UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15539
Скачало754
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ось набагато стриманішим (...(» («Культурні

зміни», зрозуміло, означають тут не лише певну мовно-культурну політику

нової держави, а й увесь триб життя).

 

Як наслідок, російськомовне населення України виявилося досить мало

причетним до творення й функціонування структур громадянського

суспільства – попри своє переважно міське, тобто значно сприятливіше для

громадської діяльності місце перебування. Особливо це стосується

політичних організацій: не маючи своїх яскравих лідерів, ані впливових

об'єднань, ця частина населення, як правило, підтримує на виборах

криптокомуністичну «партію влади» або ж на знак протесту голосує за

відновлених «справжніх» комуністів, – оскільки ті й ті є «відомим злом»,

на відміну від невідомих (а тому «ще гірших») націонал-демократів.

 

У певному сенсі, націонал-демократи «втратили» цю частину населення,

пішовши на фатальну колаборацію з посткомуністичною номенклатурою. Але

ще більшою мірою цю частину населення «здобула» (чи, власне, втримала

під своїм впливом) «партія влади», зумівши ототожнити у масовій

свідомості поняття «демократії» з чимось суто «українським». а отже,

«націоналістичним», «западенським», «бандерівським». Гіпертрофована

боязнь конфліктів (котрі інакше не уявляються, як «криваві») робить цих

людей надзвичайно сприйнятливими до різноманітних міфів, витворюваних і

поширюваних «партією влади». Жупел «українського буржуазного

націоналізму» робить їх більш прокомуністичними й проросійськими, ніж

вони фактично є.

 

Таким чином громадянське суспільство в сьогоднішній Україні досить часто

обмежується колом так званого «свідомого українства», тобто сферою

значно вужчою, ніж «українство етнічне» чи навіть «україномовне».

Натомість російськомовне населення, себто «громадянські українці»,

досить мало представлене у його структурах (за винятком Комуністичної

партії, котра, однак, не є організацією ані українською, ані

громадянською, а радше імперською і тоталітарною). Ядро несформованого

громадянського суспільства практично збігається в Україні з ядром

несформованої політичної нації. Нечіткі і непослідовні спроби

українських націонал-демократів поширити сферу громадянського

суспільства на національно індиферентну частину населення (переважно

міських русофонів, але також і сільських українофонів) не увінчалися

поки що успіхом з цього ряду причин.

 

Амбівалентна свідомість

 

Загальна недорозвиненість громадянського суспільства в Україні, як і

вельми специфічний характер «державотворення» й так званих «економічних

реформ», є безумовною «заслугою» правлячої посткомуністичної

номенклатури. Корумпована й некомпетентна «партія влади» (звана тепер

«олігархією») справді перейняла в 1991 році деякі гасла

націонал-демократів, інкорпорувавши багатьох їхніх лідерів у свої лави,

на престижні, проте маловпливові посади. Водночас вона вміло

«приватизувала» державну власність, створила колосальні зовнішні і

внутрішні борги, перевівши гроші на власні рахунки до закордонних

банків, а головне – зберегла практично незмінною совєтську політичну

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] 28 [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ