UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15067
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

кратичному перерозподілі ресурсів, чиновницькому

свавіллі в питаннях власності й інтерпретації законів, патогенній

податковій системі тощо.

 

Керована не так «правильними поглядами», як «правильною інтуїцією»

(Дж.Орвел), «партія влади» ось уже вісім років уміло пристосовує свої

гасла й ідеологію до потреб моменту, маніпулюючи масами й експлуатуючи

їхні найтемніші інстинкти й забобони. Ідеологічна еклектика, притаманна

«партії влади», відбиває такий самий еклектичний, амбівалентний характер

масової свідомості, а точніше – вона зумисне зорієнтована саме на таку

свідомість, на її подальшу консервацію. Цілеспрямоване догоджання носіям

такої свідомості й експлуатація їхньої загальної розгубленості й

невизначеності дає неабияку, хоч і короткотермінову політичну вигоду.

«Протеїчний», амбівалентний характер «партії влади» робить її у певному

сенсі консолідуючою силою в суспільстві, гарантом стабільності, котра,

однак, у ширшій часовій перспективі обертається загрозливою стагнацією.

Об'єктивно така стратегія, спрямована на збереження супротивних,

взаємовиключних цінностей (трохи «капіталізму», трохи «соціалізму»;

трохи «демократії», трохи «твердої руки»; трохи «вільного ринку», трохи

адміністративного «регулювання»), поглиблює загальну дезорієнтованість і

суспільну неврастенію, що зводить фактично нанівець демократичні реформи

й фатально гальмує становлення громадянського суспільства.

 

Міру відчуженості й атомізованості українського суспільства переконливо

показав Євген Головаха у низці соціологічних досліджень, започаткованих

у 1992-1994 роках і підтверджених згодом багатьма іншими опитуваннями.

З'ясувалося, зокрема, що лише 22,2% опитаних підтримують політичних

прихильників «капіталістичного» шляху розвитку, і ще менше (лише 12,7%)

підтримують прихильників «соціалізму». Натомість 20,1% опитаних заявили,

що не підтримують ні тих, ні тих, а ще 23,8% заявили, що, навпаки,

готові підтримати і одних, і других, аби лиш вони не билися. (Решта

опитаних не змогла або не схотіла відповідати).

 

Фактично у цих результатах відбито панічну боязнь «конфлікту», яка не

лише ефективно запобігає можливим спробам насильницького розв'язання

суспільних проблем, а й протидіє будь-яким іншим, хоч би й цілком

ненасильницьким спробам подолати суспільну кризу. Посткомуністична

номенклатура успішно підтримує у суспільній свідомості суто совєтське

розуміння конфлікту як непримиренного, антагоністичного протистояння

(«хто не з нами, той проти нас», «якщо ворог не здається, його

знищують») – замість утвердження цілком іншого, суто західного розуміння

конфлікту як природного способу існування соціуму, де постійний конфлікт

інтересів є рушійною силою поступу, спонукою до компромісів і де

найгостріші суперечності розв'язуються за допомогою розвинених

демократичних інституцій і процедур. Численні криваві конфлікти в

посткомуністичному світі суттєво підживлюють традиційну «конфліктофобію»

в українському суспільстві, даючи непоганий пропагандистський матеріал

правлячій посткомуністичній олігархії і забезпечуючи їй відносно

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] 29 [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ