UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15029
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ішому значенні.

 

У чому полягає це вагоміше значення слова громадянин? Громадянин у

повному значенні цього слова з'явився вперше у давньогрецьких

містах-полісах. Частина жителів у розвинутих давньогрецьких

містах-державах мали статус громадян (до громадян не належали раби та

жінки). Найважливішою перевагою громадян було їхнє право брати участь в

обговоренні так званих "спільних справ" – тобто, обговорювати та

вирішувати питання, які стосувалися всіх жителів поліса. Сфера

громадських або публічних справ була відділена від приватної сфери. До

спільних справ не належали питання, які стосувалися того, як громадянин

розпоряджається своєю приватною власністю, як він ставиться до своїх

рабів, як він поводиться у своїй сім'ї і т.п. Сучасний німецький філософ

Юрген Габермас у цінному дослідженні того, як відбувалось становлення

ідеї публічности або суспільности пише: "У розвинутому грецькому

місті-державі сама сфера полісу, яка є спільною для вільних громадян

(koine) суворо відокремлюється від приватної сфери (oikos), яка

знаходиться у віданні кожної окремої людини (idia). Суспільне життя

(bios politicos) розігрується на ринковій площі, агорі, але вона не

обмежена локально: суспільність конституюється в обговоренні, бесіді

(lexis), яка приймає як дорадчу форму, так і форму суду, а також форму

спільної дії (praxis) (...(". Вільний громадянин діяв у двох

відмежованих сферах – приватній і публічній. Якщо він замикався тільки у

приватній сфері, яка позначалась грецьким словом idia або діяв при

розв'язанні спільних справ так, як він діяв у приватній сфері, то

поведінка такої людини ("ідіота") вважалась нерозумною. Нерозумність

такої поведінки очевидна, адже у дискусіях на агорі розв'язувались

питання, які стосувалися найважливіших передумов життя всього полісу. Це

розмежування на приватну і спільну (громадську, публічну) сферу

поставило три основні проблеми: (а) хто має право на участь в спільних

справах; (б) які справи мають бути віднесені до приватних, а які до

громадських; (в) чим повинен керуватись громадянин у розв'язанні

спільних справ. Останнє питання є питанням про природу громадянської

або, інакше, політичної дії (питанням про підстави політичної дії).

 

Заслугою давньогрецької філософії є те, що вона у мисленні Сократа,

Платона та Арістотеля чітко сформулювала, що метою і, отже, підставою

політичної дії повинно бути досягнення спільного добра або, інакше,

справедливости. Відтоді ідея спільного добра або справедливости і

питання про те, як забезпечити це спільне добро і в чому полягає

справедливість стало найважливішим питанням політичної філософії аж до

сучасности. У давньогрецькій політичній думці було чітко усвідомлено, що

спільне добро має обов'язково включати забезпечення політичної

стабільности. Грецьке мислення виходило з передумови, що існує космічний

лад (логос) і що передусім розум здатний осягати ідею цього ладу. Тому

відвернути хаос можна, якщо у своїх діях керуватись розумом (на

противагу нерозумній, пристрасній частині людської душі). Це не означає,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ