UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадянське суспільство: політологічний аспект (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15010
Скачало729
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

є розглядатися як наслідок взаємодії

ідеологічних, політичних та економічних чинників.

 

Найважливішу роль у становленні поняття громадянина відіграла низка

мислеників періоду Відродження та Просвітництва. Серед них передусім

варто назвати таких філософів, як Томас Гобс, Джон Лок, Ж.-Ж.Русо,

Імануїл Кант, Джон Стюарт Міль, Георґ В.Ф.Геґель. Хоча основні ідеї, які

стосуються поняття громадянина та громадянського суспільства, були

розвинуті в руслі політичної ідеології лібералізму, але сучасне

розуміння громадянина та громадянського суспільства є швидше наслідком

діалогу політичних ідеологій. Особливо важливим у цьому відношенні були

поправки до ідеології лібералізму, джерелом яких були такі політичні

ідеології як консерватизм, націоналізм та соціалізм. Кожен видатний

політичний мисленик нового і новітнього часу не міг обійти питання про

взаємини особи і держави та про роль особи у творенні та функціюванні

державних установ. Тому поняття громадянина та громадянського

суспільства, як деяка серцевина політичного мислення, негайно зав'язує

на себе цілу низку інших питань політичної філософії.

 

Передусім необхідно відзначити, що європейське Середньовіччя виявило

ненадійність індивідуальних та групових інтересів, воль, уявлень для

організації стійкого політичного порядку. Феодальні міжусобиці та

релігійні війни показали, наскільки цінним було намагання античної думки

знайти обгрунтовані з допомогою розумового міркування, надійні підстави

суспільного життя. У цьому відношенні європейська політична думка епохи

Відродження та Просвітництва перебирає естафету від античної політичної

думки. Все ж античні ідеї суттєво перетворюються шляхом їх поєднання з

деякими ідеями середньовічної філософії. Особливо важливим був внесок

реформаційних рухів та їхніх ідеологів (Мартін Лютер та Джон Кальвін).

Вибір людини між авторитетом церкви та утвердженням власного розуміння і

власної волі в єднанні з Богом – вибір, що здійснювався на користь

останнього – мав своїм наслідком підважування авторитарного способу

мислення взагалі. Підданий, заперечуючи посередництво церкви у

релігійних справах, набував важливих для громадянина психічних ознак –

здатности покладатися на себе, на своє розуміння, на свою волю. На місце

церкви у свідомості людини легко могла бути підставлена держава

(монарх), і тим самим підважувалось будь-яке авторитарне державне

управління. Це дає змогу пояснити, чому народи, які пройшли крізь

реформацію, здатні були здійснити "тиху" буржуазну революцію.

 

Все ж, аби супроти авторитарних чи диктаторських форм правління

перетворити громадянина в основу державної влади, політична думка від

часу Просвітництва і до нашого мусила і мусить розв'язувати низку

взаємопов'язаних питань: (а) яким ступенем свободи повинна володіти

особа, аби, з одного боку, досягати особистого самоствердження, а, з

іншого боку, не підважувати передумови співжиття у суспільстві; (б) якою

має бути держава, які її способи узаконення (легітимації); (в) яка роль

осіб та їх об'єднань (асоціацій) у творенні та функціюванні державних

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ