UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичний режим як механізм формування та функціонування політичної влади (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9812
Скачало826
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ь еліт у різних

політичних режимах. Правляча чи політична еліта по-різному здійснює

владні функції за демократичних, авторитарних і тоталітарних режимів. У

цілому демократична форма правління характеризується не відсутністю

еліт, а наявністю великої кількості еліт, що конкурують один з одною за

голоси виборців.

 

З огляду на все це, як вихідну основу при аналізі основних принципів і

установок демократії вибирають плюралістичну модель. Хоча інститути і

форми демократії в різних країнах можуть варіюватися, існує деякий

комплекс принципів, норм і цінностей, що складають умови sine qua non,

без яких будь-який режим не можна розцінювати як власне демократичний. У

цьому контексті інтерес представляє "індекс демократії", складений

К.Болленом на основі шести показників. Перші три з них характеризують

рівень народовладдя: демократичні (прямі, рівні, таємні, загальні)

вибори, система обрання законодавчої влади, система обрання виконавчої

влади. Інші три показники відносяться до політичних свобод: свобода

засобів масової інформації, свобода діяльності опозиційних груп і

організацій, урядові санкції на захисті законодавства.

 

Основні інститути сучасної ліберальної демократії зводяться до

наступного: народне представництво, здійснюване за допомогою свободних

виборів; поділ влади, що забезпечує контроль уряду парламентом, ієрархія

юридично-правових норм, заснована на принципі законності і ін.

 

Одним з найважливіших принципів, на яких базується сучасна демократія, є

система поділу влади, що забезпечує стримування і противагу у відношенні

її гілок. Слід зазначити, що в будь-якій політичній системі, у будь-якій

державі в тій чи іншій формі існує поділ праці чи поділ функцій між

різними органами і рівнями влади. Але власне поділ влади припускає

самостійність і незалежність відділених одна від одної гілок влади. Ця

теорія більш-менш чітко була сформульована наприкінці XVII — у першій

половині XVIII ст. Симптоматично, що Т.Гоббс у середині XVII в.

категорично відкидав саму думку поділу єдиної суверенної влади, думаючи,

що роз'єднані гілки влади просто знищать одна одну. Істотний внесок у

розробку цієї проблеми вніс Дж.Локк, що став у певному роді ідеологом

Славної революції 1688 р., у якій зважувалося питання про обмеження

владних повноважень монарха на користь парламенту. Обґрунтувавши

необхідність чіткого розмежування законодавчої і виконавчої галузей

влади, Локк разом з тим не виділяв судову владу як самостійну галузь і

розглядав судочинство як прерогативу виконавчої влади. Уперше думка про

необхідність установлення судової влади як самостійної галузі висловив

Ш.Л.Монтеск'є.

 

При цьому важливо відзначити, що Монтеск'є підкреслював не тільки

незалежність гілок влади одної від одної, але й необхідність їхнього

взаємного доповнення і врівноважування. У нього розділені влади

виступають як підсистеми єдиної системи, як три гілки єдиного стовбура.

 

Таким чином, саме Ш.Л.Монтеск'є належить пріоритет в остаточному

формулюванні теорії поділу верховної влади на три самостійні гілки —

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ