UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичний режим як механізм формування та функціонування політичної влади (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9784
Скачало825
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ні гілки —

законодавчу, виконавчу і судову. У цій теорії в тій формі, яку вона

прийняла на теперішній час, незалежність різних гілок влади ґрунтується

на тому, що в будь-якій державі існують деякі фундаментальні функції,

які у силу корінних відмінностей у самій їхній природі можна реалізувати

роздільно. Тому державну владу варто розділити на кілька сфер, чи гілок,

кожна з яких володіє власними специфічними функціями. Глава держави,

парламент, уряд, судова влада мають строго обкреслені права і

повноваження. Умовою забезпечення політичної свободи є встановлення

оптимальних взаємин між різними гілками й органами влади. При цьому

жодна з влад не повинна бути необмеженою чи переважати над іншими

гілками. Як відзначав Ш.Л.Монтеск'є, "щоб не було можливості зловживати

владою, необхідний такий порядок речей, за якого різні влади могли б

взаємно стримувати одна одну".

 

Судова влада виступає головним гарантом дотримання конституції і

законності двома іншими гілками влади, арбітром при виникненні

неузгодженостей та суперечок між ними. Вона забезпечує безперебійне

функціонування системи стримувань і противаг. Для цього створюється

спеціальний судовий орган. Наприклад, у Франції — це Конституційна рада,

у функції якої входять визначення правомочності дій президента і

парламенту, відповідності прийнятих ними указів, постанов і законів

конституції, а також міжнародним угодам і договорам. У ФРН аналогічні

функції виконує Федеральний конституційний суд, що володіє досить

широкими повноваженнями. У США конституційний нагляд здійснює Верховний

суд, в Україні — Конституційний Суд.

 

Мірилом демократичності і правового характеру сучасної держави стала її

прихильність принципам і положенням Загальної декларації прав людини,

прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. і доповненої 19

грудня 1966 р. двома пактами: один про економічні, соціальні і культурні

права, інший про громадянські та політичні права. Без принципу

недоторканості особи, без свободи слова і преси, а також доступу до

інформації, що стосується суспільних справ, право голосу втрачає зміст.

Без свободи від довільних арештів партія, що знаходиться при влади, може

тероризувати своїх супротивників і серйозно послабляти опозицію. У цьому

плані основне значення має система політично незалежних судів.

 

Однією з ключових характеристик демократії є політична рівність усіх без

винятку громадян перед законом з його принципом "одна людина — один

голос". Ця характеристика стає не просто декларацією тільки за умови

реалізації ряду інших елементів, що інтегрально входять у саме

визначення демократії. Мова йде насамперед про те, що уряд повинний

діяти відповідно до чітко фіксованих і загальноприйнятих процедур, які

дозволяють без будь-яких перешкод виражати й обнародувати позиції,

інтереси, прагнення всіх зацікавлених осіб і груп. Демократія припускає,

що всі особи, що контролюють політичні владні структури, повинні бути

відповідальні перед своїми виборцями і періодично через строго

встановлений час переобиратися. Виборці повинні мати можливість

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ