UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюдський вимір політики. етика і політика (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12827
Скачало736
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

авіть ті, хто не є ні тим, ні іншим, мають виробити в

собі твердість духу, яку не зломить і крах усіх надій; вже зараз вони

повинні озброїтись цим — інакше не зможуть здійснити навіть того, що

можливе вже сьогодні. Лише той, хто впевнений, що не похитнеться, коли

світ виявиться, з його погляду, надто дурним або надто підлим для того,

що він хоче йому запропонувати; лише той, хто, всупереч усьому, здатний

сказати: “А все-таки!” — лише той має “професійне покликання” до

політики.

 

Посткомуністичні мас-медіа: суспільно-політична характеристика

 

Засоби масової інформації — той соціальний інститут, у якому політичний

дискурс посткомунізму вперше реалізувався як справжня леґітимуюча сила.

Саме гасло «гласності» спричинило повсюдне використання поняття

демократії для характеристики посткомуністичних перетворень у цілому,

навіть для характеристики тих пострадянських явищ, які аж ніяк не можна

долучити до демократичного руху. Справді, у вимірах «рівня

демократичності» суспільства засоби масової інформації є насправді

головним показником, критерієм або певним масштабом.

 

Річ у тім, що саме ЗМІ, по суті, найбільш повно втілюють у собі головну

ознаку демократично організованого суспільства. За певним «ідеальним»

способом свого існування діяльність ЗМІ є ні чим іншим, як

концентрованим виразом ідеї відкритого публічного дискурсу, соціальним

інститутом з організації міжлюдського діалогу, громадянського

консенсусу. Звичайно, ми пам'ятаємо й про соціально-деструктивні

можливості ЗМІ (можливість ідеологічної «обробки» населення, прищеплення

потрібних владі думок та поглядів тощо). Тому для перевірки ідеї

демократії в Україні та розуміння перспектив її ближчого й більш

далекого майбутнього слід придивитися до характеру функціонування

українських ЗМІ уважніше.

 

Якщо говорити про сутність того, що називають сьогодні засобами масової

інформації, то вже з самої назви можна зрозуміти, що йдеться про

інформаційні засоби, які виконують функцію посередників людського

спілкування — тобто медіаторів — у сучасному суспільстві. Традиційно їх

тлумачать як засоби передавання інформаційних потоків від людини до

людини, від однієї групи, спільноти до іншої. Кажуть у цьому разі, що

мас-медіа інформують, тобто «внутрішньо формують» нашу свідомість. Це

правильно лише наполовину.

 

Річ у тім, що як посередники між нами мас-медіа й самі вже є тією

реальністю, в якій ми живемо. Оскільки соціально-політичну тканину

нашого життя тчуть з наших таки взаємин, то і мас-медіа надають чи,

навпаки, не надають тканині буття відтінку певного усвідомлення,

«модної» стилістики, тобто впливають на організацію і режим перебігу

людських взаємин. Вже сам факт висвітлення подій у мас-медіа, їхня

тематизація, інтерпретація у фокусі уваги – все це робить ЗМІ

реальністю, з якою треба рахуватися.

 

Крім того, інформація має ще одну важливу якість: вона ніколи не буває

нейтральною, інертною щодо людей, хоч як би й доводили протилежне. У

засобах масової комунікації інформація завжди являє собою мову, акти

мовлення, нехай це буде й у формі письмового тексту. Я промовляю, я

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ