UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюдський вимір політики. етика і політика (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12821
Скачало736
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ння, нехай це буде й у формі письмового тексту. Я промовляю, я

фіксую вашу увагу на події, на персоні і, отже, я у цій дії, у цьому, на

перший погляд, безневинному акті інформування масово, загальнозначуще

стверджую своє розуміння, своє бачення, свою волю до влади. Якраз тому

засоби масової інформації — це водночас засоби масового ствердження

владних інтенцій, бажань, очікувань, волінь. У цьому сенсі мас-медіа

сприймаються як влада, а саме — «четверта влада». Володіння інформацією

й панування над її розповсюдженням дуже близько стикаються із владним

пануванням і силовим формуванням свідомості та життя людей.

 

Про це не говорилося за умов тотального панування комуністичної

ідеології та компартійної преси. Існувала одна влада, одна ідеологія,

одна самоствердна воля. Така однорідність, гомогенність, знівельованість

інформації та її інтерпретації породжували суто просвітницьке відчуття

ролі мас-медіа. Начебто останні виконують лише просвітницьку функцію

надання інформації та є засобами тотального контролю.

 

Нинішні зрушення в колишніх соціалістичних країнах, у тому числі й в

Україні, ми називаємо посткомуністичними. Й тут треба було б розрізняти

два смисли терміну «посткомуністичні мас-медіа». По-перше, посткомунізм

сприймається — і це природно, хоч і не зовсім точно — як те, що є «після

комунізму». Але, по-друге, говорячи точніше, «після комунізму» першим

йде руйнування комуністичного режиму, тоталітарності, тобто першою

виникає його критика, заперечення, ідейне переслідування старих форм

свідомості й психології, йде «деформування зразка» засобами масової

інформації. У так звану «добу гласності» багато галасували про

інформаційну свободу, плюралізм і т.ін. Насправді ж всі мали на увазі

лише одне — можливість деформувати «комуністичний зразок». Але разом із

реалізацією цієї прекрасної мети, з того ж самого місця бере свій

початок деформування ще напівнароджених, «нових» старих мас-медіа.

 

М.Гайдеґґер влучно зауважив: хто переслідує, той і йде слідом. Хто лише

руйнує, той сам руйнується, скажемо вже ми. Критичне переслідування

«комуністичності» чи «націоналістичності» як спосіб буття новітніх

мас-медіа, як умова їхнього «посткомуністичного» існування є ні чим

іншим, як продовженням тоталітарного типу розуміння та практикування

інформаційної машинерії. Саме так свого часу з'явилися й зараз жевріють

в Україні численні газети, журнали, радіо та ТВ програми, які, знову ж

таки, намагаються перетворити інформування на засіб формування у людей

нових політико-ідеологічних стереотипів, а отже, нав'язати бажане

розуміння людських взаємин відповідно до характеру політичного режиму.

 

Звичайно, то не є ще реальний демократизм мас-медіа. Усе це — лише

спрощене руйнування близького минулого й, на жаль, водночас самих себе.

Тому під назвою посткомунізму треба розуміти не лише деструкцію

«зразка», не просто деформацію інформаційного простору й колишніх форм

людських зв'язків, а насамперед ствердження різних поглядів, спрямованих

передовсім на створення принципово нового у стосунках і відносинах, а не

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] 15 [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ