UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюдський вимір політики. етика і політика (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12799
Скачало732
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

б у моральному розумінні. Це можливо лише завдяки орієнтації на

справу і шляхетності, та насамперед завдяки гідності. Але не завдяки

“етиці”, яка на ділі означає відсутність гідності з обох боків. Замість

турбуватися про те, що стосується політики (про майбутнє і

відповідальність перед ним), етика має справу з політично безплідними —

з огляду на неможливість їх розв'язання — питаннями про вину в минулому.

Займатися цим — це і є політична вина, якщо вона взагалі має місце.

Окрім того, тут залишається поза увагою неминуча фальсифікація всієї

проблеми завдяки впливу цілком матеріальних інтересів: зацікавленістю

переможця у найбільшому виграші (моральному та матеріальному) і надіями

переможеного виторгувати собі певні переваги визнанням своєї вини, —

якщо тут і є щось ”підле”, то саме це, а випливає воно з даного способу

використання “етики” як засобу “вперто стояти на своєму.

 

Але яке ж тоді справжнє відношення між emuкою і політикою? Невже між

ними, як іноді кажуть, немає зовсім нічого спільного? Чи, навпаки,

правильним буде вважати, що для політичної діяльності матиме силу “та ж

сама” етика, що й для будь-яких інших дій? Іноді вважають, що ці два

твердження абсолютно альтернативні, тобто правильним є або одне, або

друге. Та чи справді існує якась етика, здатна висунути змістовно

тотожні заповіді щодо еротичних і ділових, родинних і службових

стосунків, ставлення до дружини, зеленярки, сина, конкурентів,

приятелів, підсудних? Хіба для етичних вимог, які висуваються до

політики, мусить справді бути байдуже те, що вона користується вельми

специфічним засобом — владою, за якою стоїть примус? Хіба ми не бачимо,

що ідеологи більшовизму і “Спартака” — якраз завдяки тому, що вони

вдаються до цього засобу,— досягають таких самих результатів, як і

який-небудь мілітаристський диктатор? Чим, окрім особистості

можновладців та їхнього дилетантизму, відрізняється панування робітничих

і солдатських депутатів від панування будь-якого старорежимного

володаря? Чим відрізняється полеміка більшості представників так званої

“нової етики” з критикованими ними противниками від полеміки якихось

інших демагогів? “Шляхетними намірами!” — відповідають нам. Але ж тут

мовиться саме про засоби, а на шляхетність кінцевих намірів точнісінько

так само, з повною суб'єктивною переконаністю, претендують і розпалені

ворожнечею противники. “Хто взяв меча — від меча і загине”,— а боротьба

скрізь є боротьба. Отож етика Проповіді на горі? Щодо проповіді (йдеться

про абсолютну етику Євангелія), то тут справа значно серйозніша, аніж

вважають ті, хто сьогодні охоче цитує ці заповіді. З цим не жартують. До

абсолютної етики належить усе те, що було сказано про каузальність в

науці: це не фіакр, який можна будь-коли зупинити, щоб зайти і вийти з

нього за власним бажанням. Але: або все, або нічого, — саме у цьому її

зміст. Коли все інше вважати тривіальністю. Ось, наприклад, багатий

юнак: “Відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав”. Євангельська

заповідь безумовна й однозначна: віддай те, що маєш, усе, цілком і

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ