UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюдський вимір політики. етика і політика (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12824
Скачало736
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

е, що маєш, усе, цілком і

повністю. Політик скаже: це соціально безглузда вимога, доки вона не

здійснена для всіх. Отже: оподаткування, розорення податками,

конфіскація, — одним словом — насильство і порядок проти всіх. Але

етична заповідь про це взагалі не питає, у цьому її суть. Або: “Підстав

йому й другу щоку!” Безумовно, не питаючи, як же це іншому пристало

бити. Етика відсутності гідності має сенс хіба що для святого. Це

означає: слід бути святим в усьому хоча б у намірах, слід жити так, як

жили Ісус, апостоли, святий Франциск та подібні до нього, — лише тоді

така етика має сенс, тоді вона є вираженням якоїсь гідності. У

противному разі — ні. Бо коли акосмічна етика любові проголошує: “Не

противтеся злому насиллям”, — то для політика має силу протилежне

твердження: ти повинен, застосовуючи силу, протистояти злу, інакше будеш

відповідати за те, що зло взяло гору. Хай той, хто хоче діяти відповідно

до етики Євангелія, утримається від страйків — адже це насилля! — і

вступає до жовтих профспілок. Але насамперед хай не говорить про

“революцію”. Бо ця етика зовсім не має наміру вчити того, що

громадянська війна є єдиною законною війною. Пацифіст що діятиме згідно

з Євангелієм, відмовиться від зброї чи відкине її (як це рекомендувалось

у Німеччині), виконуючи етичний обов'язок: щоб покласти край цій — і тим

самим усякій — війні. Політик же скаже: єдиним надійним засобом

дискредитувати війну на всі прийдешні часи була б мирна угода на ґрунті

статус-кво. Тоді народи спитали б себе: а навіщо велась ця війна? Вона

була б доведеною ad absurdum, що тепер неможливо зробити. Бо для

переможців — принаймні частини їх — війна буде вигідною з політичного

погляду. І відповідальність за це лежить на тій поведінці, яка зробила

для нас неможливим будь-який спротив. Тепер же, коли мине епоха

виснаження, дискредитовано буде мир, а не війну, — ось наслідок

абсолютної етики.

 

Нарешті, обов'язок правдивості. Для абсолютної етики він безумовний.

Отже, звідси випливає потреба публікувати всі — і насамперед ті, що

компрометують власну країну, — документи, і на підставі таких однобічних

публікацій визнавати вину в однобічному порядку, безумовно, без огляду

на наслідки. Політик же виявить, що внаслідок таких дій істина не лише

не прояснюється, а повністю затьмарюється зловживанням і розпалюванням

пристрастей; що плідним було б тільки всебічне планомірне вивчення

проблеми незацікавленими сторонами; що будь-який інший підхід міг би

мати для нації, яка його використовує, наслідки, непоправні упродовж

десятиріч. Але абсолютна етика якраз про “наслідки” й не питає. У цьому

і є вся суть справи. Мусимо ясно зрозуміти, що будь-яка етично

орієнтована дія може бути підпорядкованою двом принципово відмінним,

непримиренно протилежним максимам: вона може бути орієнтованою або на

“етику переконання”, або на “етику відповідальності”. Не в тому

розумінні, що етика переконання має означати безвідповідальність, а

етика відповідальності — безпринципність. Не про це мова. Але бездонно

глибока прірва існує між тим, коли діють відповідно до максими етики

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ