UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвіт політики та природа політичного (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10700
Скачало478
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Світ політики та природа політичного

 

План

 

1. Предмет та специфіка політичної науки.

 

2. Природа політичного. Межі політичного в суспільстві.

 

3. Політичне життя та специфіка його осягнення. Методи політичної науки.

 

Про предмет та метод політичної науки

 

Головний парадокс політики полягає в тому, що, з одного боку, вона існує

з того часу, як склалася публічна влада і суспільство розділилося на

керуючих і керованих, але, з іншого боку, політичне життя в сучасному

змісті слова виникає лише в демократичному суспільстві, що визнає

розбіжність групових інтересів і допускає їхнє змагання у формі

політичного суперництва. У традиційних суспільствах (як і в сучасних

тоталітарних режимах) немає політичного життя як процесу, у ході якого

визначаються носії влади – вони там заздалегідь відомі.

 

Про політика можна сказати те ж саме, що Ф.Хайек сказав про ринкову

конкуренцію: вона є процедурою відкриття таких факторів, які було б

неможливо відкрити по-іншому, тому що вони носять невизначений характер.

Ось ключове поняття сучасного політичного процесу – незумовленість

результату.

 

Таким чином, специфіка політики відкривається з позиції теорії ігор.

Участь у політичній грі, як і в будь-якій іншій, має сенс лише остільки,

оскільки її результати не визначені і, отже, кожний з гравців має свій

шанс. Якщо ця умова порушується, то ми можемо констатувати, що нормальне

політичне життя відсутнє. Усі ми пам'ятаємо комуністичні “вибори” на

безальтернативній основі – до нормального політичного процесу вони

відношення не мають. Не дає гарантій і багатопартійність, якщо вона

представлена так, що “керівну партію” оточують партії-сателіти.

 

Отже, можна дати перше визначення політики: вона є форма ризикової

діяльності, у ході якої учасники сперечаються один з одним з приводу

можливості визначати характер і поведінку влади. Вирішальним тут є

принцип невизначеності, відбитий у понятті ризику. Уже це поняття

виводить сучасну політичну науку за межі класичного детермінізму, що

формулює свої “непорушні закономірності” та визначені фінали.

 

Зокрема, марксистська методологія виключає політичне бачення саме тому,

що орієнтується на заздалегідь відомих переможців (клас – гегемон,

партія – авангард).

 

Але гру робить цікавою не тільки відносна рівність шансів, але й

характер ставок. Якщо ставки нікого не цікавлять, гра не залучить

по-справжньому цікавих учасників. Тільки тоді, коли політика

розглядається як процес, у ході якого справді зважуються життєво важливі

питання, вона провокує суспільні пристрасті і залучає яскраві характери.

І тут ми зіштовхуємося з ще одним парадоксом політики. Люди, що твердо

тримаються на ногах, вирішують свої повсякденні проблеми поза політикою.

Власне, саме це відбивається у знаменитому принципі класичного

лібералізму – невтручання держави у повсякденне життя громадян.

“Політична людина” відрізняється від “економічної людини” ліберальної

класики своєю схильністю переміщати рішення соціальних проблем зі сфери

громадянського суспільства у сферу держави.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ