UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвіт політики та природа політичного (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10675
Скачало477
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ином, основне питання

політичної теорії, що стосується самих умов існування політики, має дві

сторони. Одна вказує на те, які умови вимагаються, щоб політична гра

велася активно, зберігала зміст і залучала інтерес, інша – на те, які

зусилля вимагаються для проведення її у цивілізованих рамках.

 

Що стосується першої сторони, то вона включає рішення наступних проблем.

 

На світоглядному рівні учасники політичної гри діють у рамках відкритої

невизначеної і негарантованої історії, нікому не передоручають

монопольне право виступати від їх імені. Справді, якщо існує те чи інше

“велике вчення”, що заздалегідь відкриває нам “фінал історії”, і є

авангард, що реалізує цю історичну необхідність, то створюється така

ситуація, у якій вільна політична змагальність швидше за все буде

відкинута: озброєний “великим вченням” авангард краще знає інтереси

народу, ніж сам народ. Тому навіть якщо електоральна більшість “через

непорозуміння” чи через незнання вищих історичних істин відмовила йому у

своїй довірі, вона зберігає моральне право захоплювати й утримувати

владу в ім'я “вищого блага”. У такий спосіб політичний суверенітет

народу зберігає духовну легітимність лише за умови, що за спиною народу

не майоріє прихована необхідність – велика доля історії. У цьому змісті

ми й говоримо про те, що демократична політична культура носить

світський та емпіричний характер.

 

На соціологічному рівні політична гра зберігає свій стохастичний

характер лише за номіналістичного допущення (номіналізм є визначена

позиція у вічній філософській суперечці про природу загальних понять:

“реалісти” думають, що загальне існує реально і передує окремому;

номіналісти думають, що загальне – це усього лише сума окремих явищ і,

отже, існує лише номінально). Якби усі виборці в процесі виборів

поводилися як лояльні члени своїх соціальних груп, боротьба за виборця

була б безглуздою, а розподіл голосів відомим заздалегідь: він збігався

б з питомою вагою різних суспільних груп. Сучасне масове суспільство

тим, зокрема, відрізняється від традиційного, що люди в ньому жорстко не

прив'язані до своїх соціальних груп. Замість фатальності єдиної

колективної долі діє принцип вільного індивідуального самовизначення. Що

відкритішими є соціальні групи, то краще підтверджується демократична

презумпція вільного індивідуального самовизначення. Таким чином,

нормальна політична змагальність припускає, що люди не тільки діють у

відкритій, невизначеній історії, але й у відкритому в соціологічному

змісті суспільстві. Вони змінюють свої політичні переваги разом зі

змінами соціальних орієнтацій.

 

На рівні взаємин політичного і неполітичного політична активність

припускає також, що в даній сфері дійсно зважуються життєво важливі

питання і що вона, таким чином, здатна впливати на інші сфери

громадського життя. Політична наука тут зіштовхується з конфліктом двох

парадигм, що по імені їх найбільш яскравих представників можна назвати

відповідно парадигмою М.Фуко і парадигмою Г.Беккера. Французький

політичний філософ М.Фуко, спираючись на специфічний “континентальний”

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ