UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвіт політики та природа політичного (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10701
Скачало478
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

парадигмою цінностей”. Хотілося б застерегти від поспішного винесення

вердикту ціннісному підходу. Людина – “релігійна тварина” (Л.Фейєрбах) і

не може жити тільки інтересами. Процедури узгодження інтересів давно

вивчає західна політична теорія. Процедура узгодження різних культурних

норм і цінностей вивчена набагато гірше. Тим часом вона має особливе

значення для нашої країни, що включає безліч різнорідних етносів,

конфесій, культурних традицій.

 

Вести діалог у ціннісно однорідному чи ціннісно нейтральному полі значно

легше, ніж у ситуації, коли учасники ціннісно ангажовані і при цьому

мають різні пріоритети.

 

Сучасна політологія сполучає дві методологічні стратегії. Одна з них

пов'язана з процедурами віднесення до інтересів. Розкрити пружини

“реальної політики” – значить розкрити інтереси, що стоять за нею. Це

припускає рішення іншої задачі: якими засобами може бути досягнуто

консенсус в царині інтересів.

 

Друга стратегія пов'язана з процедурами віднесення до цінностей. В

аналітичному змісті вона припускає розкриття тієї пружини політичних

подій, що пов'язана з конфліктом цінностей, менталітету, традицій.

 

У цьому зв'язку потрібно вирішити задачу: як досягти компромісу й

узгодження різних ціннісних позицій. Ця задача знаходить особливу

актуальність, коли зіткнення інтересів і позицій відбувається у ціннісно

різнорідному полі.

 

“Натуралістам” у політиці, що звикли підраховувати шанси сторін в одному

тільки матеріальному вимірі, сучасні посткомуністичні країни можуть

представлятися скоріше об'єктом, ніж суб'єктом великої світової

політики. Вони міркують у лінійному часі, де майбутні стани однозначно

визначені попередніми, майбутні шанси – існуючими стартовими умовами.

Однак, якби це і справді було так, у Історії були б вічні улюбленці –

незмінні лідери, гегемони та передовики.

 

Досвід показує, що це не так, що історія реалізує свої альтернативи,

періодично змінюючи “лідерів прогресу” і центри світового розвитку. При

цьому матеріальній силі спочатку протиставляється не така ж сама сила, а

духовна перевага. Всемогутньому Риму колись протистояв Карфаген – і

потерпів поразку. Реальна історична альтернатива виявилася зв'язаною з

Ієрусалімом, що свідомо не міг змагатися з Римом за критеріями

могутності. Він протиставив матеріальній силі альтернативу у сфері духу,

в системі цінностей – і Рим потерпів поразку.

 

Підводячи підсумки цих попередніх міркувань, можна висловити наступне.

Політологія як нова наукова і навчальна дисципліна саме в силу своєї

новизни сильніше впливає на формування нового стилю мислення в

суспільних науках, ніж інші дисципліни, що встигли скластися раніш. Вона

не може відстояти свій статус у системі сучасної науки, не перетворюючи

у відповідному дусі всю цю систему, не актуалізуючи ті проблеми і

ракурси наукового мислення, з якими вона зв'язана генетично.

 

(...( політика повинна підкорятися принципам справжнього конкурсу.

По-перше, повинні бути наявними загальнообов'язкові – єдині для усіх –

правила гри. По-друге, необхідний безсторонній суддя, що не потурає

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ