UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВлада та держава як осьові елементи світу політики (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11939
Скачало859
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ться всі інші складові. Якщо партії та

інші інститути представляють інтереси і позиції тих чи інших категорій і

угруповань громадян у політичній системі, то держава виражає загальний

інтерес, вона є головним інструментом реалізації влади, головним

суб'єктом суверенітету.

 

Держава разом з родиною, мовою, культурою і т.д. є одним з невикорінних

фундаментальних інститутів, що складають інфраструктуру життєдіяльності

людини як суспільної істоти. В основі держави лежить прагнення до

досягнення стабільності внутрішнього й зовнішнього світів, яке пронизує

все людське буття. Не випадково Б.І.Чичерін розглядав державу в якості

головного двигуна і творця історії. У цьому сенсі держава не є вираження

певного окремо взятого економічного, соціального, культурного чи іншого

аспекту існування людського співтовариства. За словами Гегеля ,

 

(...( державний устрій народу утворює єдину субстанцію, єдиний дух з

його релігією, з його мистецтвом і філософією, чи принаймні з його

уявленнями й думками, з його культурою взагалі (не говорячи про подальші

зовнішні фактори, про клімат, сусідів, положення у світі). Держава є

індивідуальне ціле, з якого не можна взяти одну окрему, хоча й найвищою

мірою важливу сторону, а саме державний устрій саме по собі.

 

О.С.Панарін

 

Політичні системи сучасності

 

Під “системою” звичайно мається на увазі упорядкована сукупність

елементів, що відрізняються функціональною взаємозалежністю. Стосовно до

політики це означає, що всі її складові внутрішньо пов'язані між собою й

взаємодіють у рамках визначеного загального “коду”. У стародавніх

східних суспільствах, де стабільність виступала як вища цінність, від

політичної системи були потрібні в першу чергу висока упорядкованість і

налагодженість.

 

Але сучасні високодинамічні суспільства, що характеризуються постійними

змінами балансу сил та інтересів і орієнтацією на прогрес, висувають

інші вимоги до політики. Суперечливість цих вимог полягає в тому, що, з

одного боку, політика розуміється як різновид соціальної технології, за

допомогою якої люди сподіваються перевизначити свою долю і поліпшити

суспільний статус; з іншого боку – вона ж розуміється як спосіб

упорядкування суспільних відносин і приборкування небезпечних стихій

силами законної влади. Іншими словами, політична система вирішує

проблему забезпечення суспільної динаміки у цивілізованих рамках

стабільності й законності.

 

Проблема полягає у тому, щоб зрозуміти специфіку цієї динаміки і цієї

стабільності. Сьогодні справедливо вважається, що громадянське

суспільство являє собою систему, що саморозвивається і

самоорганізується, що має джерела росту всередині себе. Чи означає це,

що його звертання до політики носять спорадичний характер, а державі як

і раніше приділяється роль “нічного сторожа”?

 

Подібна установка класичного лібералізму періодично дає про себе знати,

але сутності справи вона все-таки не відбиває. У цілому ця установка

пов'язана з просвітницькими ілюзіями відносно “природного стану”

суспільства і “природної людини”.

 

Ритуал і аскеза, станові перегородки й ієрархії – усе це просвітниками

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ