UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВлада та держава як осьові елементи світу політики (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11940
Скачало859
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

тафету сучасного досвіду, яка поновлюється разом з підприємництвом, що

в нього врешті вироджується автоконституція міста – така, яку

влада-авторитет бере від влади-потужності народу. То що ж, Ханна Арендт

впадає в ностальгію? Коли вона береться зміряти все, що зникло, обвали

всіх екстра- або супра-політичних кріплень, вона просто повертається до

оголеності політики – політики, покладеної на лопатки. Завдяки яким

іграм добровільно погоджених інституцій людське діяння уникає-таки

марноти трудів (“рятувати людські дії від марноти, яка результує із

забуття”)?

 

Реставрація якогось політичного простору? Та ж чи існував такий

коли-небудь історично? Є така точка, де спогад стає одразу ж проекцією в

майбутнє. Це ж не випадково, що тим останнім засобом, до якого

повертаються всі ці статті американського періоду, є спілка між свободою

в політичному розумінні, тобто добровільною згодою на цілий корпус

інституцій, та свободою в традиції європейській чи то християнській,

тобто можливістю розпочати щось у цьому світі.

 

Саме на цій “нескінченній неймовірності” (як висловлюється авторка у

своєму есе “Що таке свобода?”), тобто на спроможності переривати

фатальність, і грунтується те антитоталітарне парі, яким вона закінчує

всі свої статті. Я тільки зацитую закінчення нарису “Що таке свобода?”:

 

“Саме люди творять чудеса, ці люди, що, успадкувавши подвійний дар

свободи й дії, здатні установити таку дійсність, яка була б їхньою”.

 

П.Рікьор

 

Влада й насильство

 

(...( Ми запитуємо: що ж усе-таки ховається за тими розрізненнями?

Арендт обертає це питання й запитує: що ж ховається за тими плутаними

поняттями? Адже це ж не на початку гри вона кидає на стіл ці свої

розрізнення, а наприкінці роботи, яка полягає в демонтажі філософської

системи, що призвела до плутанини, яка править нині за алібі для юних

інтелектуалів американських кампусів. Отже, те, проти чого вона сміливо

виступає, є квазітотальністю політичної філософії, включно з Максом

Вебером, для кого політичні взаємини визначаються як відношення

панування між правителями та підданими, а це останнє, в свою чергу,

аналізується в термінах повелівання й покори. Влада у цих миролюбних

мислителів залишається владою примусу. Цілком можна, разом з Максом

Вебером, кваліфікувати насильство прикметником “законне” – дозволю собі

нагадати визначення Держави у Макса Вебера: “відношення панування

(Неrrschaft) людини над людиною, яке грунтується на засобі законного

насильства, тобто на насильстві, що вважається законним” (не зайвим буде

нагадати тут, що Макс Вебер дає це визначення у “Професії та покликанні

політичного діяча”, тобто у промові, адресованій іншим студентам – юним

німецьким пацифістам, спокушуваним ідеєю ненасильства по катастрофічному

закінченні першої світової війни).

 

Мета цієї критики ось яка: ще до спокуси насильством існує помилка щодо

самої природи політики, визначеної в термінах панування, тобто

підпорядкування однієї волі іншій, натомість ця ідея панування,

завважмо, не фігурує в списку розглядуваних тут ключових понять: влада,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ