UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВлада та держава як осьові елементи світу політики (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12015
Скачало862
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а той мислитель – це Макіавеллі,

що з'явився на порозі цієї ери й став першим, хто виклав поняття

революції, хоча сам і не вжив того слова”. Чому саме Макіавеллі на цей

момент міркувань, що видавалися прощальним словом, сказаним самій ідеї

авторитету? Й навіщо пов'язувати його ім'я з сучасними революціями? Я

гадаю, що ці питання тісно пов'язані із загадкою влади як досвіду, що

покоїться під сподом, завжди тутешній і завжди втрачений.

 

О

 

Р

 

,

 

И

 

К

 

М

 

О

 

Ѓ

 

Sії заснування вічного міста”. Повторити римський досвід засновування –

ось істотне. На лихо, Макіавеллі, ще до Робесп'єра, пов'язав воєдино

заснування й диктатуру, а отже насильство. Чому? Тому, що і Макіавеллі,

і Робесп'єр ототожнили засновування й роблення: зробити об'єднану

Італію, зробити Французьку республіку. У цьому розумінні їхнє поняття

авторитету стало внеском до поплутання влади та насильства, супроти чого

й повстає вся політична теорія Арендт. І все-таки вони мали слушність,

бо спробували повторити римське заснування.

 

Навіщо ж так завзято ще чіплятися за ідею авторитету? Як на мене,

відповідь коріниться в самому сенсі невловного характеру влади. Вище я

наполягав на забутті теперішнього. Треба було б наполягати також на

скороминущому й майже швидкоплинному характері дії, а отже, й влади.

Одначе ж, від політики сподіваються, що вона забезпечить для дії

тривалість і поважність, яких бракує дії. Ось чому завжди є потреба в

чинникові легітимації, який був бив заразом і чинником тривалості.

Відповіддю саме на цю подвійну необхідність і стала римська модель

авторитету. Й ця подвійна необхідність не зникла разом з крахом римської

моделі та її церковного проміжного зв'язку. Ось чому Ханна Арендт в

останню мить хапається, мов за рятівний круг, за американську революцію

– єдину, на її думку, що здійснилася успішно, оскільки, на її думку,

“батьки-засновники, як ми продовжуємо характерним чином їх називати,

заснували цілком нове політичне утворення, без насильства і за допомоги

конституції”. І додає: крім відносної ненасильності американської

революції, “може бути також, що ті батьки-засновники, оскільки вони

зуміли уникнути європейського розвитку держави-нації, зосталися

найближчими до первісного римського духу”. Отут ми й натрапляємо на

політичну утопію Арендт: сучасне повернення до римського досвіду

засновування в дусі Макіавеллі, але без Робесп'єра й терору, без Леніна

й сталінізму, – одне слово, без повторного впадання у насильство. Й стає

зрозумілою необхідність цієї утопії у філософській системі Ханни Арендт.

Влада й заснування є однаково необхідними для установлення політики, але

їх збігу не може бути. Влада є леткою, й заснування – це те, що єдине

спроможне зробити її тривкою; оскільки дія завжди є більш скороминущою,

ніж робота-творчість, влада, що еманує з неї, завжди має потребу у

звеличенні якимсь еквівалентом римського досвіду заснування. Але,

можливо, цієї потреби вже й не задовольнити – це те, що начебто

промовляють останні рядки есе: “Оскільки жити в політичному світі,

позбавленому і влади-авторитету, і супутньої їй свідомості, так, щоб

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ