UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична діяльність митрополита Андрія Шептицького (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7720
Скачало651
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вного руху в цьому

регіоні. Шептицький виділяв значні кошти для допомоги кооперативним

організаціям на місцях. Так, у 1910 р. ним було виділено з власних

коштів 2000 крон на підтримку товариства “Сільський господар” [6, с.10].

Як глибокий знавець мистецтва, митрополит був меценатом митців-малярів,

різьбярів. У 1913 р. він заснував у Львові Український Національний

музей, в якому зібрані пам’ятки українського мистецтва. Шептицький дбав

про постійне поповнення зібрань музею. Наприклад, у 1931 р. він передав

музею 9880 різноманітних експонатів. Серед них - рукописи ХV - ХVІІІ

ст., стародруки, архівні матеріали ХVІ - ХVІІІ ст., ікони, твори

живопису і графіки, римські та візантійські монети тощо [7, с. 146].

 

Виступаючи за рівні виборчі права українців і поляків Австро-Угорської

імперії, 26 січня 1914 р. на засіданні Галицького сейму митрополит

Шептицький виголосив промову у справі сеймової реформи, закликав

українців і поляків до згоди у вирішенні питання відкриття українського

університету. В результаті засідання було прийнято рішення внести зміни

до крайового статуту та реформувати виборчу систему. Поляки також

погодились підтримати справу відкриття українського університету [4, с.

36].

 

Початок першої світової війни митрополит зустрів у Львові, відмовившись

емігрувати, коли російські війська зайняли Галичину. 6 вересня 1914 р. в

церкві Успення Пречистої Діви Марії Шептицький виголосив проповідь, у

якій закликав народ вірно держатися своєї віри. Руську православну

церкву він називав “казьонною”, що підпорядковувалась світській царській

владі. Маючи великий авторитет серед народу, митрополит відкрито

викривав імперіалістичний характер війни, закликав не визнавати нової

влади. За розпорядженням графа Шереметьєва Шептицького було заарештовано

і депортовано до Курська, а потім перевезено до Суздаля [5, с. 133].

 

Лютнева революція в Росії принесла свободу митрополитові. Він виїхав до

Петрограда, де висвятив шість священнослужителів Російської католицької

церкви. З Петрограда митрополит приїжджає до Києва, де влітку 1917 р. як

гість був на засіданні Центральної Ради. Проблема державності України

ніколи не покидала владику. Першою умовою побудови української держави

Шептицький вважав “національну єдність і гармонію духу. Це бажання

народу складати єдине ціле - свідома воля всіх одиниць злучитися в одну

організацію...” [8, с. 185]. Мова, на його думку, була одним з головних

факторів єдності.

 

Повернувшись до Львова 10 вересня 1917 р., митрополит активно займався

церковними справами. На проголошення Західно-Української Народної

Республіки Шептицький відповів пастирським листом, в якому закликав

віруючих жертвувати всім, навіть життям, для захисту і будівництва

української держави. Митрополит заохочував священиків до “єдності і

лучності з народом. Будемо домагатись, щоби...не ставляв ніхто ніякої

перепони у всестороннім розвитку національного життя і культури

українського народу, а, навпаки, служив йому і зичливо відносився до

всіх його справ...” [9, с. 40]. 7-8 травня 1919 р. у Станіславі відбувся

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ