UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична діяльність митрополита Андрія Шептицького (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7716
Скачало650
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

бачимо з більш пізніх

документів і звернень Шептицького, до цієї рекомендації він не дуже

прислухався.

 

Намагаючись зупинити процес ополячення українського населення,

наприкінці вересня 1930 р. митрополит вилетів літаком до Варшави, де

домагався аудієнції у Пілсудського, проте прийнятий не був. Довідавшись

про голод в Радянській Україні 1932 – 1933 рр., митрополит Андрей

виголосив промову, в якій закликав віруючих надати допомогу. Було

зібрано кошти і продукти, проте керівництво СРСР від них відмовилось [4,

с.56].

 

В кінці 30-х років ХХ ст. польський уряд розгорнув масове примусове

обернення православних Галичини в католицтво. Особливого розмаху ця

акція набула на Волині, де поляки намаглися ввести новий церковний обряд

- “нови обжондик” - якусь суміш українського і польського церковних

обрядів. Але місцеве населення нову релігію не визнало, і за постановою

польського уряду почався процес конфіскації і руйнації православних

храмів. Митрополит Андрей рішуче засудив таке варварство, поставив це

питання в Римі, а коли не допомогло, звернувся в Лігу Націй [5, с. 135].

Польський уряд дуже обурився, але руйнацію церков припинив, знищивши

близько 200 храмів.

 

Після приєднання Західної України до СРСР предметом особливого

занепокоєння радянських керівників стала авторитетна в Західній Україні

Українська греко-католицька церква, яка напередодні другої світової

війни мала 3040 парафій, 4 млн 983 тис. віруючих [14, с.61]. Андрей

Шептицький, який не присягав польській владі, залишився послідовним

поборником прав віруючих і після входження Західної України до складу

СРСР. Митрополит не боявся апелювати до найвищих урядових чиновників,

коли їх дії зачіпали інтереси його конфесії. Одним з адресатів

митрополита став секретар ЦК КП(б)У М.С.Хрущов, за вказівкою якого на

деякий час було зменшено оподаткування церкви та духовенства парафій [1,

с. 333]. Однак епізодичні впливи поміркованого ставлення уряду СРСР до

УГКЦ суттєво не змінило ситуації. Було закрито духовну академію,

семінарію і духовні школи, припинили діяльність усі церковні видання та

релігійні товариства. На початок червня 1941р. із Західної України було

депортовано в Сибір і Казахстан близько 1,5 мільйона населення, в тому

числі і священики. Церковні і монастирські землі підлягали конфіскації,

наказано ліквідувати всі монастирі.

 

Німецьку армію Шептицький зустрів як визволительку, з нею пов’язував

надію на відновлення української державності. На проголошення у Львові

Української держави 30 червня 1941 р. митрополит відповів вітальною

телеграмою: “Переможну німецьку армію вітаємо як визволительку від

ворога. Встановленій владі належно підкоряємося. Визнаємо головою

крайового правління західних областей України пана Ярослава Стецька”

[15, с.225]. Проте дуже скоро владика переконався, що німецька окупація

також супроводжується грабунками населення, репресіями і депортацією до

Німеччини. Після скасування німцями Української держави митрополит

змінює своє ставлення до німців. У листі до Папи Пія ХІІ, що датований

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ