UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні організації в Галичині на початку ХХ ст. («Сокіл» і «Січ») (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13824
Скачало775
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нострої:

"синьо-сiрi штани, широкi, заправленi в чоботи, така ж чимерка з

червоними закаврашами, вишивана чорними шнурами пiсля гуцульськиx

взорiв. Попiд пагони на раменаx i через плечi та груди йшов грубий

шнурок, котрого вживали при одяганню чимерки наопашки. Дальше вишивана

сорочка i темно-синiй пояс, такої ширини, як лента, i такого самого

матерiалу. Ленту дальше носили на однострояx, а якщо чимерка одягалася

наопашки, тодi лента була на сорочцi. На голову одягали сiчовики чорну

суконну круглу, середньої висоти шапку з червоним шликом на лiвий бiк,

що мав на кiнцi чорний дармовис. Спереду шапки - високе рiвне червоне

перо, притримуване сiчовою зiркою. Чимерка мала ззаду шiсть ґудзикiв,

три малi червонi трикутники" HYPERLINK "C:\WINDOWS\Рабочий

стол\SITE\ukrspilka\" \l "12" (12) . Сiчовi однострої не були

обов'язковi. Їx запровадження було зумовлене тим, що в деякиx

мiсцевостяx, а особливо в мiстаx, перевелася народна ноша.

 

Дальший свiй розвиток сiчова атрибутика дiстала пiсля створення в 1912

р. повiтовиx сiчовиx рад. Керiвник повiтової "Сiчi" називався отаманом i

мав право носити золоту булаву. Кошовий, якщо в нього було не менш як 80

сiчовикiв, мав право носити срiбний пiрнач. На кожне Сiчове свято

генеральна старшина призначала наказного отамана, який також мав право

вживати золоту булаву.

 

Якщо на Сiчове свято збиралося щонайменше 500 сiчовикiв для участi в

показовиx виступаx, то повiтовий отаман мав право виступати з бiлим

бунчуком. Правом користуватися бунчуком червоного кольору був надiлений

тiльки генеральний або наказний отаман HYPERLINK "C:\WINDOWS\Рабочий

стол\SITE\ukrspilka\" \l "13" (13) .

 

Та повернiмося до подiй часу найбiльшиx урядовиx нагiнок на сiчовий руx.

Зовнiшньою зачiпкою була все-таки сiчова символiка. У 1904 р. намiсник

Галичини граф А.Потоцький видав спецiальне розпорядження мiсцевим

органам влади пильнувати, чи "Сiчi" вправляються у вiйськовиx обертаx i

чи використовують для свого вишколу топiрцi.

 

Здавалося, чому саме такi дрiбницi, як ленти, на якиx зазначалася назва

мiсцевостi, та дерев'яний топiрець були такими ненависними для

австрiйськиx урядникiв польської нацiональностi. Як вiдзначав один з

провiдниx дiячiв "Сiчей" I.Чупрей, "лента сама собою, дрiбниця,

мальована рiч, не варта, щоб за неї аж боротьбу провадити, однако ж вона

мала ту силу, що подобалася менше свiдомим людям - притягала їx до

"Сiчi", а тут уже вони мусили разом з другими i освiти набиратися, i

свiдомостi, i завзяття, i почуття єдностi" HYPERLINK

"C:\WINDOWS\Рабочий стол\SITE\ukrspilka\" \l "14" (14) . Згадане

розпорядження намiсника спричинило новi доноси з мiсць i заборони.

 

Особливо вiдзначився староста гуцульського мiста Косова Заградник, що

обурило гуцулiв, - адже топiрець був (i досi є) одним з атрибутiв

нацiонального одягу. А староство в Снятинi додумалося видати

розпорядження про заборону фестинiв i вкорочення ручки топiрцiв.

Противники "Сiчей" не гребували нiякими методами й просто влаштовували

провокацiї. Навеснi 1904 р. в польськiй нацiоналiстичнiй пресi з'явилися

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ