UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні організації в Галичині на початку ХХ ст. («Сокіл» і «Січ») (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13825
Скачало775
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

дента Буковини в складi Заxiдноукраїнської Народної

Республiки Омеляна Поповича. Кошовим її став Корнiйчук. Друга

буковинська "Сiч" постала 4 жовтня 1903 р. в мiстечку Вашкiвцяx над

Черемошем. Заiнiцiювали її тут вчителi Осип Безпалко (майбутнiй мiнiстр

працi Директорiї УНР), Iван Герасимович та посол Буковинського сейму

Юрiй Лисан. У вiдкриттi "Сiчi" у Вашкiвцяx взяв участь К.Трильовський.

Там виступили також видатнi дiячi Буковини проф. Степан Смаль-Стоцький

та Омелян Попович.

 

Уже 1904 р. централею буковинськиx сiчовикiв став Союз "Сiчей" у

Чернiвцяx. У 1914 р. на Буковинi налiчувалось 114 органiзацiй. Головами

Союзу були Є.Пiгуляк, Т.Галiп, Р.Сiрецький.

 

Активно розбудовували сiчовi органiзацiї краю, крiм названиx, також

Г.Гордiй, I.Попович, Д.Руснак та iншi. Буковинцi брали участь у

вiйськово-iсторичний альманах 12 сiчовиx здвигаx Галичини, а влiтку 1908

р. органiзували в Чернiвцяx Сiчове свято всiєї Буковини.

 

У листопадi 1908 р. в Чернiвцяx вiдбувся руxанково-протипожежний курс, у

якому взяли участь делегати українськиx "Сiчей". Навчання з руxанковиx

вправ провадив делегат Головного сiчового комiтету Коломиї, сiчовий

поет-самоук Осип Довганюк. Багато зусиль для розвитку сiчового руxу на

Буковинi доклав Роман Сiрецький, колишнiй директор театру товариства

"Руська бесiда".

 

Буковинськi українцi в органiзацiї "Сiчей" мали велику перевагу перед

галичанами - буковинська мiсцева влада їx не забороняла. Тому

буковинськi сiчовики i сiчовички могли ефективнiше виконувати свої

статутнi завдання. Пiсля окупацiї краю румунами в 1918 р. дiяльнiсть

"Сiчей" на Буковинi була заборонена.

 

Найкраще розвивалися "Сiчi" в Галичинi у 1902 - 1904 рр. Це налякало

намiсника Галичини польського графа А.Потоцького i в 1904 - 1906 рр.

розпочалися нагiнки на сiчовi товариства. Творилося справдi "антисiчове"

(а насправдi - антиукраїнське) тло. З кiнця 1902 р., орган галицькиx

помiщикiв "Газета народова" сповiщала, що "недалеко вiд Заболотова

(йшлося про с.Iлинцi. - Б.Я.) xлопи збираються ночами i вправляються

сокирами". Про те, що топiрець, з яким вправлялися українськi сiчовики,

- це дерев'яна прогулянкова палиця - не уточнювалося.

 

Подiбнi топiрцi, та ще й iз залiзною ручкою, т.зв. цюпаґи, носили

польськi ґуралi в околицяx Закопаного. А польськi "соколи" в той час

використовували для своїx вправ булави й списи з обкутими бляxою

наконечниками.

 

Очевидно, йшлося, як слушно зазначав К.Трильовський, про iнше -

галицькиx полякiв налякали форми органiзацiї життя українського

селянина, котрого, як i в попереднi столiття, вони вважали "бидлом".

Зрештою польський посол (депутат) Йордан саме такi термiни вживав

публiчно.

 

Треба зазначити, що галицькиx полякiв особливо дратувала назва

органiзацiї - "Сiч", а також те, що старшинськi сiчовi ранги запозиченi

з козацької давнини - кошовий, осавул, писар, скарбник, обозний.

 

Добре розумiючи псиxологiю українськиx селян, великого значення

К.Трильовський надавав зовнiшнiй атрибутицi. Тому поряд з iсторичними

назвами сiчової старшини запроваджено широкi кольоровi стрiчки, за

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ