UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Степанович Мазепа (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8910
Скачало799
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

салах. П’ятирічна служба у нього збагатила

життєвий, політичний досвід майбутнього лідера Гетьманщини. Дії

П.Дорошенка підпорядкувалися одній меті — "зберегти цілісність

занепадаючої України”, "стати удільним князем”. Активна дипломатія

гетьмана з Кримом, Московією, Польщею в інтересах українського люду не

могла не залишити помітного сліду в помислах його учня, довірника, який,

до того ж, брав найактивнішу участь у переговорах, складанні союзницьких

угод.

 

Тридцятип’ятирічний дорошенківець Іван Мазепа потрапив у 1674 році у

полон до лівобережного гетьмана Івана Самойловича як вже сформований

дипломат, активний учасник змагань за єдність, цілісність України. Це

була високоосвічена людина-інтелектуал, яка знала німецьку, латинську,

французьку, італійську, турецьку мови, добре орієнтувалася у перепетіях

політичного життя всієї Європи.

 

Опинившись не з своєї волі в орбіті інтересів Москви, царських

урядовців, він фактично підкорився як полонений збігу обставин, які були

не на користь П.Дорошенка та його справи (20 лютого 1674 року велика

кількість задніпровської старшини покинула правобережного гетьмана).

 

І.Самойлович, знаючи І.Мазепу ще з часів переговорів за приєднання

Правобережжя до Лівобережжя, наблизив його до себе, неодноразово доручав

висуванцю важливі дипломатичні місії до Москви. Через кілька років

талановитий правобережець стає генеральним осавулом. У 1687 році після

невдалого Першого Кримського походу завдяки діям опозиційної старшини,

яка бажала перерозподілу урядів і нового гетьмана — Василя Борковського,

Івана Самойловича було зміщено. Це відповідало й інтересам фаворита

царівни Софії, головнокомандуючого військами В.Голіцина, який у такий

спосіб виправдався за свої прорахунки у війні. Але опозиціонерам не

вдалося протягнути на гетьманський уряд свого ставленика.

Головнокомандуючий московським військом зробив ставку на І.Мазепу, якого

добре знав як козака-дипломата, високоосвічену людину. Князь також

володів кількома мовами, у нього була велика бібліотека. Зрозуміло, йому

імпонував генеральний осавул, який полюбляв книжкові новинки, збирав їх

до власної книгозбірні.

 

Безглузда легенда про те, ніби В.Борковський позичив І.Мазепі 10 тисяч

рублів (50 тисяч золотих) для хабаря В.Голіцину, далека від істини вже

хоча б тому, що таку суму генеральний обозний навряд чи мав, бо його

річна платня складала всього-на-всього 1000 золотих. У джерелах

згадуються два важливі документи, у яких гетьман сповіщає про дарунки

начальнику Посольського приказу – у "Записці” фігурує сума 10000 рублів,

а у "Росписи вещей, которые в разных временах даны от меня, Ивана

Мазепы, Гетмана, с начала уряду Гетманского, во все времена Князю

Василью Голицину"*  – 17390 рублів. Згадані суми передані після виборів,

наймовірніше у 1688-1689 роках. Отже, це не хабар на гетьманство

(спочатку гроші – а потім вибір!). Як відомо, командуючий російською

армією після скинення Самойловича хотів забрати всі скарби

гетьмана-"зрадника" у царську казну. Але Мазепа, генеральні старшини

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ