UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Степанович Мазепа (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8901
Скачало797
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

переконали його вчинити по-іншому! У Москву мала відбути лише половина

конфіскату. Від цієї домовленості у виграші залишались, по-перше,

Гетьманщина, бо вона не втратила повністю військовий скарб, по друге,

В.Голіцин, автор відповідної статті Коломацької угоди. Фактично за

власну ідею, врахування прохання старшини та Мазепи він узяв у 1688-1689

роках наперед домовлені комісійні. В описі майна Самойловича, наприклад,

фігурує "шатер турецкой". "Шатер турской" зустрічаємо й в "Росписи"! А

оскільки Мазепа не поспішав з якихось причин виконати свої зобов'язання

щодо "комісійних", то про це йому нагадав Л.Неплюєв шляхом шантажу: він

тримав під вартою переяславського полковника Родіона Дмитрашка, який

весною 1688 року їздив у Москву скаржитись на гетьмана… Сам севський

воєвода як посередник і наглядач за передачею конфіскату отримав, як

довідуємось з тієї ж "Росписи", неофіційно майже 5000 рублів! Отже, як

бачимо, йдеться про відкупні, комісійні, а не про хабар за гетьманство

на Коломаку.

 

Ставши гетьманом, І.Мазепа поступово проводить на провідні урядові

посади здебільшого однодумців-правобережців, зокрема Якова Лизогуба,

Юхима Лизогуба, Михайла Вуяхевича, Михайла Миклашевського,

Дмитра Чечеля. У його найближчому оточенні більшало тих, для кого

різноманітні політичні комбінації щодо визначення подальшої долі України

були знайомі і невідлякливі, а відтак і допустимі для реалізації.

 

Те, що висуванці гетьмана у 1689-1692 роках І.Ломиковський, А.Гамалія,

М.Гамалія (сини Андрія Гамалії), Д.Горленко, Д.Чечель, Д.Нестеренко,

К.Мокієвський та їхні близькі у 1708 році, майже через 20 літ, опинилися

в одній повстанській команді і вирушили супроти Петра І, засвідчує

близкість їхніх інтересів і на початку 1690-х років.

 

Саме тоді І.Мазепа готував свій перший виступ проти Москви. Якраз у

1689 році у ній відбувся двірцевий переворот, в результаті якого

потерпіла поразку партія царівни Софії та В.Голіцина. Останній викликав

на підмогу гетьмана "з 500 особами його вищої старшини”, як свідчив

французький дипломат Де ля Невіль.

 

Реальна влада після падіння Софії, арешту В.Голіцина опинилась у

Наришкіних, зокрема у брата цариці Наталії Кирилівни 25-річного випивохи

Лева Кириловича Наришкіна, який став головою Посольського приказу. У ті

дні сімнадцятирічний Петро І ще був далекий від політики, дипломатії,

управління державою. Перемога Наришкіних мало чим змінила спосіб життя

царя: до 24-річного віку він мало цікавиться справами в Московії і

проводить час у військових "марсових” потіхах, у підготовці фейєрверків,

будівництві кораблів та яхт, випробуванні гармат.

 

Наришкіни ж у 1689-1690-х роках активно проводили розшук прибічників

Софії, репресували їх. У 1690 році царські урядовці проводили на

Гетьманщині ревізію реєстру конфіскованого у Самойловича. І.Мазепа як

запідозрюваний в допомозі В.Голіцину з дня на день чекав арешту. Про

його скоре скинення з уряду навіть пішли чутки на Гетьманщині.

 

І все ж завдяки таємній дипломатії, гетьманській партії козаків на

Запорозькій Січі, яка 5 листопада 1689 року скликала раду про порушення

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ