UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Степанович Мазепа (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8875
Скачало796
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Січі, яка 5 листопада 1689 року скликала раду про порушення

Москвою їхніх вольностей і вирішила послати депутацію просити протекції

у польського короля, Наришкіни не наважились на зміщення керманича

України, аби не підливати масла у вогонь.

 

Перебуваючи у невизначеному статусі піднаглядного, І.Мазепа почав

енергійно готувати протимосковське повстання. Відбувається велика

кадрова ротація на старшинських урядах в полках, сотнях, а також огляд

та ревізія сердюцьких, компанійських полків. До того ж, гетьман видає

Запорозькому війську платню за два попередні роки, чим привернув на свій

бік всіх запорожців. На жаль, військовий потенціал Гетьманщини був

недостатній для самостійного виступу проти царської Росії. При

сприятливих обставинах з лівобережних полків можна було мобілізувати на

війну 40-50 тисяч козаків. У той же час Москва мала у своєму

підпорядкуванні майже 150 тисяч вояків, з них більша половина несла

регулярну військову службу. Перед початком Північної війни у Петра І

налічувалось 111 стрілецьких та солдатських полків, у кожному з яких

служило по 1100-1300 солдат. Належно протистояти такій мілітарній силі

українські сили могли лише у союзі з противниками Московії.

 

У кінці 1689 року, на початку 1690 року на контакт з польським королем

Яном ІІІ Собеським виходять посланці Мазепи К.Мокієвський, ченці

Соломон, Русанович "А про те Вашій Королівській Милості оголошуємо,-

повідомляв у таємній записці гетьман,- що ми, скільки душ нас присягли,

щоб за одне думати”. Львівський єпископ Йосип Шумлянський від імені

короля надіслав Мазепі листа, в якому є і такі рядки: "І в Божий час

працюйте, і те іго з вільної шиї народу свого зняти промишляйте”.

 

На початку 1691 року І.Мазепа направляє свого старшого канцеляриста

Петра Івановича Сулиму (Петрика) з секретною місією до кримського хана

Селім-Герея. "И писаны те писма к старому хану от гетмана... — свідчив

на допиті у 1693 році свідок-писар Григорій Волковський, — чтоб они

татарове Малороссийских городов с народом учинили мир, й собрався шли к

малороссийским городам, й совокупясь с Малороссийским войском, итить бы

им войною на Великороссийские городы, так ж как было преж сего при

Хмельницком".

 

На жаль, Селім-Герея, до якого Мазепа їздив від Яна Казимира у

1663 році, у той момент змістили. У Кримському ханстві йшла боротьба за

владу — по кілька місяців правили Саадет-Герей ІІ, згодом Сафа-Герей І.

Все це утруднювало Батурину пошук партнера для співпраці.

 

У 1692 році московські урядовці, отримуючи суперечливі повідомлення про

зрадницькі наміри І.Мазепи, намагалися викликати його до Москви. Але

старшинська рада замість нього послала велике козацьке посольство на

чолі з чернігівським полковником Яковом Лизогубом. Їх протримали там

майже рік як заручників. І.Мазепа всупереч бажанню змушений був

відкласти повстання і на довгі роки через несприятливі обставини

відмовитися від задуманого. Польський посол Кир’як Ісарович у звіті про

дипломатичну місію в Батурин у 1693 році зазначав: "А так Москва пильнує

Мазепи, що йому не дозволяють і поговорити з іноземною людиною”.

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ