UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Степанович Мазепа (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8876
Скачало796
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

, один татарин, в деле передався, а

подлинно прислан был с листами от салтана, и будто его милость господин

гетман, поступая хитрым способом, те листы утаил перед боярином, его

милостию, князем Яковом Федоровичем Долгоруковым". Донощик також оповів

про те, як "под Аслан-Керменом выезжал его милость, господин гетман, за

обозы против неприятелей бусурман, и то будто чинил не для бою, но для

свидания с солтаном”.

 

Бажання деяких зміщених з урядів старшинських опозиціонерів викрити,

очорнити в очах царя І.Мазепу завершувалось для них невдачею. Гетьман

діяв дуже обережно, конспіративно. На той чи інший щодо нього закид у

Малоросійському приказі вже лежала надіслана наперед депеша з Батурина з

Мазепиним трактуванням події. Як правило, висунуті щодо нього

обвинувачення він аргументовано переадресовував на своїх опонентів.

Мазепа регулярно давав цінні для росіян розлогі коментарі діям поляків,

кримців, їхньої агентури, повідомляв про ситуацію в полках, Запоріжжі.

Складалося враження, що він і тільки він був найголовнішим

позаконкурентним агентом №1. Не секрет, що московська верхівка щороку

отримувала з Батурина солідні презенти. Так, 31 січня 1696 року гетьман

відрядив до царського столу шість лосів, десять кабанів, зубра, двох

оленів. Подібна практика задобрювання ласого на хабарі оточення Петра І

зводила нанівець зусилля гетьманських недоброзичливців. Іван Забіла,

наприклад, довго випрошував у Мазепи село Клишки, надане йому царем,

поскаржився навіть у Москву. Але, незважаючи на наказ московських

чиновників позитивно вирішити питання скаржника, гетьман проігнорував

його. Надокучливому прохачу він зауважив, що "я тут невольник на столиці

(Москва.-Авт.), а на Украйні моя воля буде”.

 

На старшинських з’їздах, присвячених економічному становищу на

Гетьманщині, гетьман порушував питання про зменшення податкових річних

зборів, запропонував дозволити гнати горілку селянам для власної потреби

без сплати податку, зобов’язав орендарів продавати людям по дешевшій

ціні вино. Він неодноразово суворо карав старшин, знімав їх з урядів,

коли вони намагалися перевищити свої повноваження.

 

Треба зазначити, що у козацькій державі Мазепи люди були вільними.

Селянство відбувало "всякое послушенство” за надану йому в оренду землю.

Старшина, призначений на відповідальний уряд, отримував рангові

маєтності. Так, Іван Мазепа, ставши гетьманом, отримав на ранг

19654 двори, у яких мешкало понад 100 тисяч селян. Вони розміщувалися у

72 селах, слободах Прилуцького (Красноколядинська сотня), Стародубського

(Топальська сотня), Ніжинського (Кролевецька, Коропська, Бахмацька,

Батуринська сотні), Чернігівського (Понорницька, Сосницька, Любецька,

Менська, Киселівська сотні) полків, а також Гадяцькому, Переяславському

та Київському полках. Населення рангових маєтностей сплачувало податок

не І.Мазепі як людині, а гетьманові для виконання ним владних

повноважень. З отриманих доходів у наданих на уряд маєтностей він мав

забезпечити функціонування гетьманської адміністрації, охорони,

утримання резиденції, почту, музик, частково війська. Між ранговими

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ