UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Степанович Мазепа (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8890
Скачало797
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

на повстання. Лист гетьмана від 30 жовтня 1708 року наказному

гетьману Івану Скоропадському про те, що Карл ХІІ "нас утвердив і

упевняв своїм ніколи не змінним королівським словом і даною на письмі

асекурацією”, про необхідність нейтралізації росіян у Стародубі, був

перехоплений московськими стрільцями. Ще раніше, 27-28 жовтня,

українські полки, які перебували на Стародубщині, отримали три царські

укази, згідно з якими старшина мала прибути у царську резиденцію.

Соратники гетьмана І.Скоропадський, П.Полуботок та інші, не маючи

зв’язку з Батурином, слухняно виконали цей наказ. Московські урядовці

оперативно нейтралізували командування Стародубського, Чернігівського,

Ніжинського та Переяславського полків, примусивши його взяти участь у

виборах нового гетьмана. Стольник О.Дашков при цьому застерігав канцлера

Г.Головкіна: "Ежели оберут гетманом Скуропацкого, надобно иметь и на

него око, понеже он есть крефтура Мазепина: он его возтавил и обагатил”.

У Глухові стародубський полковник вимушений був прийняти нав’язаний йому

царем гетьманський уряд. У 1709 році він брав участь у делегації, яка

приїхала у Бендери до Карла ХІІ з умовами мирного договору. За

свідченням словака Даніела Крмана, І.Скоропадський "виправдовувався

перед Мазепою, що прийняв від царя титул воєводи і пообіцяв, що йому,

своєму воєводі,буде вірний та що при добрій нагоді приведе до нього

збунтованих козаків”.

 

Жорстоке спалення московським військом 2 листопада 1708 року Батурина,

вивішення у всіх значних містечках Гетьманщини голів забитих батуринців,

зрада церковників, які проголосили у Глухові анафему гетьману та його

прибічникам, — підірвало моральний дух повстанців. Прийшовши з шведами

до гетьманської столиці, І.Мазепа, як свідчив на допиті сотник

Корній Савин, "зело плакал”. Він сказав П.Орлику: "Уже теперь в нынешнем

нашем нещасливом состоянии все дела иначе пойдут, и Украина, Батурином

устрашенная боятися будет едно с нами держать”. До того ж, український

генералітет переконався, що Карл ХІІ надто переоцінив свої сили,

могутність і вийшов на війну з дуже обмеженим, при тому втомленим,

пошарпаним у боях військовим контингентом, який не міг вже належно

протистояти росіянам і постіно терпів поразки. Паніку в оточенні Мазепи

викликав і наказ Петра І від 7 листопада 1708 року про арешт і

відправлення до Сибіру дружин та дітей мазепинців, конфіскацію їхніх

маєтностей. Недавня надія на швидку перемогу розвіялася, як дим.

Миргородський полковник Д.Апостол, проаналізувавши ці реалії, вирішив

завчасно вийти з гри і попросити прощення у царя. Попри несприятливі

обставини, невдачі, гетьман не полишав надії на успіх акції визволення.

У присязі І.Мазепи старшинам та козацькому товариству, даній після

спалення Батурина у селі Бахмач, йдеться про те, що він мав за

"обов’язок із своєї синівської любови до цієї Отчизни,матки нашої, і з

повинності свого гетьманського уряду проти ворогів москалів за добро

Отчизни в обороні законів і свобід повстати, усіма способами й засобами

боронитися та з’єднаними силами св.королівського маєстату Швеції й

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ