UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичне та духовне життя українського народу в повоєнний період (реферат)
АвторРоман
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6072
Скачало660
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рчості на засіб втримання митців у рамках офіційного “соціального

замовлення”; катастрофічно була обмежена свобода творчості.

 

Таким чином, ідеологічний наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х –

поч. 50-х рр., зумовлений цілою низкою внутрішніх і зовнішніх чинників.

Програмні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і

поглиблення “холодної війни”, засобом посилення культурно-ідеологічної

ізоляції країни; формою зміцнення ідеологічного контролю за суспільними

процесами; методом нейтралізації активної, патриотично настроєної

національної еліти. І хоча ці кампанії не могли зупинити поступальності

і духовного розвитку народу, вони суттєво гальмували його.

 

Реалії репресивної політики довелось пережити і населенню Західної

України. Одним з перших і жорстоких кроків сталінщини стало знищення

Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка була одним із ключових

чинників суспільно-політичного життя. Вона була найміцнішою ланкою між

західними українцями та Заходом і діяла головним чином як церква

національна. Ще до встановлення радянської влади в Західній Україні

УГКЦ складалась із 3040 парафій, 4440 церков, Духовної академії, п’яти

духовних семінарій, двох шкіл, 127 монастирів; видавала три тижневих

часописи і шість місячних.

 

Сигналом до кампанії, спрямованої проти УГКЦ, послужила смерть 1

листопада 1944 р. митрополіта А.Шептицького. Він очолював цю церкву з

1901 р. і за багатогранну і невтомну діяльність користувався величезною

популярністю. Розгорнулась пропагандистська робота щодо дискредитації

УГКУ, як “ворога народу”, “знаряддя українського буржуазного

націоналізму”. За звинуваченнями пішли арешти й заслання до Сибіру усієї

греко-католицької ієрархії. Ліквідовані були всі церковні освітні

установи, проведено арешти серед духовенства – понад 2 тис. чоловік.

 

В березні 1946 р. Сталін особисто схвалив інструкцію для ліквідації

УГКЦ. Була створена ініціативна группа, до складу якої увійшли відомі

релігійні діячі Г.Костельник, М.Мельник, А.Пельвецький. 8-16 березня

1946 р. “ініціативна група” скликала Собор у Львові в храмі св.Юра,

участь у якому взяли 214 священників і 19 світських осіб. Відповідно до

рішення цього зібрання греко-католицька церква “возз’єднувалась” з

російською православною.

 

Таким чином, ліквідація УГКЦ була частиною крупномасштабного плану,

спрямованого на зміцнення радянської влади в західноукраїнських землях.

Ця ліквідація стала можливою завдяки послабленню у повоєнні роки

греко-католицької церкви, загострення відносин між Заходом і Сходом, яке

перерослао у “холодну війну”.

 

Більш довготривалою й виснаженою виявилась боротьба влади проти

Української повстанської армії (УПА) і підпілля ОУН. Кількість вояків

УПА була більше 100 тис. осіб. На чолі стояв Тарас Чупринка (справжнє

ім’я – Роман Шухевич). Степан Бандера тоді перебував за кордоном,

здійснюючи загальне керівництво ОУН. У 1944 р. було утворено Українську

Головну Визвольну Раду, яка стала українським урядом на тих землях, де

діяли ОУН-УПА. Там чітко проводилась ідея, що вони воюють проти

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ